У п’ятірці найуспішніших виробників цукру вже не перший рік заводи, які входять до агропромислової Асоціації «Група компаній «Укррос». Асоціація об’єднує виробників і трейдерів на ринках цукру, зерна, м’яса і такої специфічної продукції, як засоби захисту рослин.

Донедавна закріпитися на цьому ринку вітчизняним підприємствам було вельми проблематично — тут господарювали впливові зарубіжні виробники. Не розбещеному грішми селянинові вони диктували і ціни, і продукцію, і технологію обробки посівів. Мало того, під логотипами іменитих капіталістів до країни почали «заходити» відверті фальсифікати, виявити які вдавалося тільки після того, як урожай зменшувався або гинув на корені. Тоді господарства починали підраховувати збитки, а чиновники —списувати недорід на погані погодні умови.

Київська багатопрофільна компанія «Презенс», яка входить до складу агропромислової Асоціації «Група компаній «Укррос», серед небагатьох українських компаній ризикнула кинути виклик традиційним операторам ринку. Пригадую, як заступник директора компанії «Презенс» Сергій Куликов під враженням від дискусії в пресі про конкурентну спроможність вітчизняних гербіцидів   мучив енциклопедичні словники, щоб довести очевидне: слово «аналог» означає речовину, споріднену іншій речовині за своєю хімічною будовою, що між «патентуванням» і «реєстрацією» немає нічого спільного. Бізнесмен тоді нагадував генетика Вавілова: чи не тому, що в ньому сидів той самий біль за чиюсь недоумкуватість? Нічого страшного в тому, що на ринку можуть мирно співіснувати той чи той препарат і його аналог Сергій Куликов не вбачав. І я з ним погоджувався, що двадцять сортів ковбаси краще за два сорти. Втім, у нього вже тоді були значно вагоміші аргументи в конкурентній боротьбі за місце на ринку. Вони з’явилися після того, як компанія «Презенс» провела блискучі випробування своїх власних засобів захисту рослин в Україні, зокрема, в зоні бурякосіяння одного з найефективніших цукрових заводів — Пальмірського, що в Золотоніському районі на Черкащині.

Головний агроном сільгосптовариства «Пальміра» Іван Хабло пригадує: «Підприємство, яке спеціалізується на вирощуванні буряків на 2,5 тисячі гектарів, постійно потребує надійного захисту від бур’янів. Однак вчасно проводити обприскування посівів часто заважає негода. Треба було знайти препарати, які дають змогу знищувати бур’яни, незалежно від термінів обприскування, не зашкоджуючи сільськогосподарській культурі. Коли шукали, цілком відмовилися від грунтових гербіцидів та ручної праці. Вчилися на власних помилках, втратах і збитках. Яких лише імпортних засобів і технологій ми не застосовували, а   підійшла система захисту рослин від бур’янів, яку запропонувала компанія «Презенс».

Як це було, можуть розповісти в Інституті цукрових буряків, котрий рекомендував до реєстрації та широкого застосування в сільському господарстві нові препарати «Оберіг», «Блискавка», «Ратибор», «Чистопол». Як відомо, немає гербіцидів, які дають стовідсотковий ефект. Проте, за словами заступника директора з наукової роботи інституту, члена-кореспондента НААН, професора Олександра Іващенка, випробування «Оберега» в Полтавській, Київській та Вінницькій областях засвідчили, що обробка кожного гектара шістьмастами грамами цього препарату давала змогу знизити на посівах цукрових буряків кількість однорічних злакових бур’янів (курячого проса, мишію тощо) на 96 відсотків, а якщо літром — на 100!

Не менш вражає і другий бік медалі. СТОВ «Пальміра» одержало в минулому несприятливому сезоні по 320—360 центнерів цукрових буряків з гектара, значно більше, ніж у середньому в галузі, а Пальмірський цукровий завод став кращим у галузі з виробництва солодких кристалів. Це, певно, найсильніший аргумент багатопрофільної компанії «Презенс», що навчилася руйнувати стереотипи, які вже склалися.

В одному з господарств агропромислової Асоціації «Група компаній «Укррос» розповіли, як вдалося розвінчати розхожу думку про те, що все закордонне — це «еталон», а все українське — це «аналог». Як відомо, цей висновок зазвичай підкріпляли хибними доказами: мовляв, у ваших «аналогів» відсутні допоміжні речовини, що дають змогу закріплювати препарат на поверхні листка рослини і посилювати його дію. Однак «Презенс» запропонувала ринкові прилиплювачі та молекулярні інгредієнти в гербіциді «Чистопол», які не тільки не поступаються, а й навіть перевищують аналоги за своїми технічними характеристиками.

— Минулої осені, — розповідає Іван Хабло, —довелося відбиватися від повзучого пирію, осоту та інших бур’янів. І тут допоміг «Чистопол». Під час обприскування 1 жовтня застосували ту саму норму (чотири літри на гектар), що і в разі використання американського гербіциду. Результат перевищив усі сподівання: через вісім днів бур’яни пожовтіли навіть сильніше, ніж в разі обробки імпортними препаратами. Ми залишилися дуже задоволені, тим паче що купували вітчизняний препарат за ціною, значно нижчою, ніж американський...

В одному з господарств Київської області довелося почути про ефективність ще одного нового препарату під назвою «Ратибор». Картопляні поля господарства, коли з’явилася перша зав’язь, зазнали тоді дошкульного нападу колорадського жука. Селяни з ранцевими обприскувачами на плечах пішли вздовж зелених насаджень. Як з’ясувалося, труїли інсектицидом під назвою «Ратибор», що його рекомендував Національний аграрний університет. Двохсот грамів препарату на один гектар було достатньо для фактично цілковитого знищення шкідника. І навіть для того, щоб запобігти його можливій появі після цвітіння.

Хотілося б розділити цей оптимізм з рільниками, але я чудово усвідомлював, що один-два вітчизняні виробники на ринку засобів захисту рослин — цього замало для того, щоб задовольнити попит сільського господарства. Разом з рільниками я загинав пальці: «Хімагросервіс», «Агробізнеспром», Сиваський аніліновий завод, «Агросфера», «Презенс» тощо... Виходило: розуміння того, що один у полі не воїн, все-таки є. А коли так — конкуренція ще тільки розпочинається.