Удесяте вручали золоту медаль «Незалежність» Київської організації Національної спілки журналістів. Про історію її появи, цьогорічних лауреатів наш кореспондент розмовляє з головою Київської організації Ігорем ЗАСЄДОЮ.
— Десять років тому, коли Спілка журналістів України ставала на ноги, у нас ще не було відзнак, якими можна було б вшанувати роботу працівників засобів масової інформації. Я запропонував: давайте започаткуємо премію «Незалежність». На авіазаводі була невеличка первинна журналістська організація. І там знайшли талановитого гравера, який виготовив золоту медаль. Уперше її вручили лауреатам у 1994 році.
— А кому присуджено медаль цього року?
— Через складний фінансовий стан ми обрали п’ятірку журналістів і двох представників бізнесу.
Чому ми зупинилися на цих кандидатурах? Я особисто виступав на комісії нагород і премій нашої організації й відстоював кандидатури цьогорічних лауреатів.
Скажімо, Анатолія Горлова я знаю багато років як прекрасного журналіста і організатора. З приходом його на посаду головного редактора газети я побачив великі позитивні зміни в парламентському виданні. Сьогоднішній «Голос України» — це, справді, голос всієї України. І кожного ранку першу я читаю цю газету.
Борис Шинкарук — постать не дуже відома в журналістських колах. Але ця людина за кілька років пересічну газету кооперації, яка існувала багато років, перетворила на помітне видання, заснувала ще кілька, одне з яких виходить мільйонним тиражем.
Олександр Ільченко — журналіст, який протягом багатьох років досліджує складні процеси, що відбуваються у нашій державі.
Олександр Борщевський — створив журнал, який переріс межі України, і його читають сьогодні практично на всіх п’яти континетах.
Ім’я Данила Кулиняка не відоме широкому загалу, але у нього є безліч чудових матеріалів про нашу історію. Він неймовірний романтик.
Цього року ми вшанували Євгена Сову, комерційного директора Борщагівського хімфармзаводу. Два роки тому, коли не було директора, він узяв на себе весь тягар відстоювання інтересів величезного колективу. Він зумів привернути увагу і Верховної Ради, і уряду, і Президента, що й допомогло зберегти виробництво.
Іван Суслов створив міцну агропромкооперацію «Сквира», яка стала декому кісткою в горлі. На його адресу не раз лунали прямі погрози, бо він показав, як можна працювати. Він не тільки заробляє гроші, вкладає їх у розвиток виробництва, а й займається доброчинністю.
Хоч би що там казали політики, але революцію 1990—1991 років зробили журналісти. Якби тоді журналісти своїм палким словом не сказали, кого й що підтримувати, хто знав би наших сьогоднішніх лідерів, хто їх підтримував би? Я звертаюся до колег: нам треба знову об’єднатися. І зі святом вас, здоров’я, успіхів, творчих здобутків!
Розмову вів Володимир КОРОЛЮК.
Колектив «Голосу України» щиро вітає лауреатів золотої медалі «Незалежність».
