Втрачені заощадження.Чекати 250 років?

— Сьогодні Україна активно приймає закони щодо захисту прав кредиторів, а разом з ними і вкладників, але проблема повернення втрачених заощаджень залишається актуальною. Десятки мільйонів вкладників колишнього радянського Ощадбанку все ще чекають компенсації своїх вкладів, які знецінилися через розпад СРСР та гіперінфляцію на початку дев’яностих років. Остаточне вирішення цього питання має надзвичайне значення з соціальних, політичних та економічних  причин. Проте розв’язання цієї проблеми є нелегким завданням.

Спроби вирішити питання відшкодування громадянам України грошових заощаджень були і в попередні роки, проте саме через політичні і економічні обставини не знайшли належного практичного втілення. У 1997 році українська держава визнала свої борги і було прийнято Закон «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України». З 1997-го по 2002 рік уряд виплатив через Ощадбанк близько 1 млрд. гривень, з них майже половину було виплачено у 2002 році вкладникам та їхнім спадкоємцям. На 2003 рік плановано продовжити нинішню практику виплат — в бюджеті закладено 500 млн. грн. для вкладників.

Хоча чинна практика повернення по 500 млн. грн. останні два роки дозволяє віддалитися від глухого кута, проте це навряд чи вирішить проблеми знецінених вкладів. За нинішніх темпів виплат повернення боргу триватиме понад 250 років, що абсолютно неприйнятно.

Тому завданням Тимчасової спеціальної комісії є відшукання додаткових цільових джерел покриття витрат та вдосконалення механізму повернення громадянам їхніх заощаджень, який забезпечив би остаточне вирішення цієї проблеми, що, у свою чергу, підвищить довіру населення до державних фінансових установ та фінансового сектору держави в цілому.

Виходячи з цих завдань, комісія проводить роботу з відшукання додаткових джерел фінансування у двох напрямах: визначення зовнішніх та внутрішніх джерел. Наявність чи відсутність зовнішнього джерела могли б підтвердити тільки переговори з Російською Федерацією.

Працюючи в цьому напрямі, Тимчасова комісія провела значну роботу, розшукуючи матеріали, які підтверджували б зобов’язання колишнього Ощадбанку СРСР за вкладами громадян України. Ретельно вивчивши ці матеріали, комісія вважає: оскільки Україна не брала на себе зобов’язань з погашення державного внутрішнього боргу колишнього СРСР перед українськими вкладниками до розподілу активів та пасивів колишнього Державного банку СРСР, то є підстави для поновлення переговорів з Російською Федерацією про врегулювання питань розподілу між державами зобов’язань колишнього Ощадного банку СРСР по вкладах громадян України. Для цього доцільно утворити робочу групу з народних депутатів та представників центральних органів виконавчої влади для створення міжпарламентської групи з Російською Федерацією. Спеціальною комісією подано проект постанови з зазначеного питання до Верховної Ради України.

Висновки Тимчасової спеціальної комісії з цього приводу знайшли підтримку з боку Міністерства закордонних справ України, яке вважає обгрунтованою позицію комісії щодо доцільності поновлення зазначених переговорів для визначення міжнародно-правових зобов’язань Російської Федерації.

Другим напрямом роботи є пошук внутрішніх джерел компенсації знецінених заощаджень. Нині вже є значна кількість відповідних законопроектів, поданих народними депутатами до Верховної Ради. Тимчасова спеціальна комісія здійснює велику роботу з аналізу запропонованих у поданих законопроектах джерел з точки зору можливостей практичного їх застосування як внутрішнього джерела. Наприклад, є пропозиція компенсувати заощадження за рахунок коштів, одержаних від приватизації. Проте ці кошти вже враховані в бюджеті, їх спрямування на зазначену мету спричинить необхідність зменшення обсягу фінансування за іншими статтями бюджету, зокрема й соціально важливими. Є пропозиція дати дозвіл населенню розраховуватися заощадженнями на рахунках Ощадбанку за житлово-комунальні послуги, медичне обслуговування, освіту. Це можна було б зробити, але з того ж таки бюджету треба буде компенсувати кошти цим установам, а це знов також проблема.

За цих умов комісія має певні застереження щодо застосування вищезазначених джерел фінансування і твердо переконана, що внутрішнім джерелом покриття передбачуваних витрат для повернення знецінених заощаджень громадян може стати тільки стабільне джерело додаткових надходжень доходів до державного бюджету. І таким джерелом, на думку Тимчасової спеціальної комісії, має стати податок на нерухоме майно громадян.

Під час розробки проекту закону «Про податок на нерухоме майно громадян» було враховано таке: акумульовані протягом 1922—1990 років на рахунках Ощадбанку СРСР українські вклади використовувалися як інвестиційні ресурси фінансування розвитку народногосподарського комплексу всього Радянського Союзу, в тому числі і Української РСР. За рахунок цих коштів велося житлове будівництво, будівництво заводів, фабрик, шахт, інших об’єктів виробничого призначення, які тепер унаслідок проведеної приватизації здебільшого перейшли у приватну власність. За цих умов постає питання одержання державою доходу від оподаткування нерухомого майна, що належить громадянам на праві приватної власності, та спрямування цих коштів на повернення втрачених заощаджень вкладників, за рахунок збереження яких значною мірою і будувалися ці об’єкти.

Розроблений комісією законопроект «Про податок на нерухоме майно громадян» вже подано на розгляд до Верховної Ради України. Реалізація цього закону дасть змогу одержати додаткові кошти і передбачити в бюджеті витрати на повернення знецінених вкладів громадян у значно більших розмірах, ніж це було у попередні роки, а також забезпечити їх цільове використання на компенсацію втрачених заощаджень.

Новий податок не зачепить інтереси більшості громадян України, які мають у власності тільки квартиру або будинок. Він повинен лягти на плечі заможних громадян — власників підприємств, великих будинків тощо. Хоча навіть для них цей податок не буде жорстким, оскільки ставка податку планується у розмірі 0,05 відсотка загальної вартості об’єктів нерухомості, яка перевищує 70 тис. доларів.

Зазначений податок запроваджено в багатьох країнах світу. Тимчасова спеціальна комісія, працюючи над законопроектом, провела переговори з представниками Литви, Латвії, Естонії та Киргизстану — країн, парламенти яких уже розглянули в першому або другому читанні проекти закону «Про податок на нерухоме майно громадян», і вважає, що передумови для запровадження податку на нерухоме майно громадян в Україні вже наявні.

Депутатська група «Народний вибір» підтримує пропозиції Тимчасової спеціальної комісії з повернення заощаджень громадян і ставить за мету під час щорічного розгляду державного бюджету України парламентом добиватися збільшення розміру бюджетних коштів на повернення знецінених заощаджень громадян до 1 млрд. грн. Доцільність таких вимог підтверджується також розрахунками і висновками Німецької консультативної групи з питань економічних реформ Інституту економічних досліджень та політичних консультацій в Україні, з якою і співпрацювала комісія під час розробки шляхів вирішення проблеми повернення втрачених заощаджень громадян України.

Визначення законодавчо джерел додаткових фінансових ресурсів дасть змогу закінчити роботу над підготовкою проекту закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України».

Використовуючи досвід, набутий іншими державами у вирішенні питання відшкодування населенню втрачених вкладів, та враховуючи наші особливості економічного розвитку, Україні необхідно окреслити свої шляхи розв’язання цієї важливої проблеми. Сьогодні ведеться робота у таких напрямах:

1. Проведення інвентаризації вкладів населення в банках для розподілу вкладників за віком і розміром заощаджень для визначення черговості повернення втрачених вкладів та визначення загальної суми боргу перед населенням.

2. Звернення до Конституційного Суду України щодо скасування Рішення Конституційного Суду України від 10 жовтня 2001 р. №13-рп/2001 про визнання положення статті 7 Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), в частині щодо повернення заощаджень громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, відновлених та проіндексованих згідно з цим законом в установах Ощадного банку України, залежно «від віку вкладника» та «інших обставин».

3. Розробка пропозицій щодо випуску державних цінних паперів з виходом на ринок цінних паперів.

4. Розробка пропозицій щодо продажу неврахованої землі та використання частини орендної плати за землю, яку можна рахувати як джерело погашення знецінених вкладів.

5. Розробка пропозицій щодо механізму відновлення заощаджень громадян України.

Будь-яка реалістична пропозиція може зазнати жорсткої критики з боку   різних сторін, а також зловживань з політичними намірами. Проте це не повинно бути підставою для подальшого відкладання вирішення цієї довготривалої проблеми, її треба вирішити раз і назавжди. Рішення необхідне через політичні, соціальні та економічні міркування.