Що в сумці листоноші

Відколи розпочалася нинішня передплатна кампанія, Одеська дирекція «Укрпошти» ввела це в систему — щоп’ятниці збирати відповідальних працівників своєї галузі на оперативну селекторну нараду. По проводах спілкуються директор регіонального підприємства Володимир Гурков та його заступник з питань експлуатації поштового зв’язку Любіна Балтян.

Цього разу до центральної диспетчерської в Одесі запросили начальників усіх шести центрів поштового зв’язку.

Звичайно, передплата нині — річ добровільна. Але ж немало залежить, підкреслив на нараді Володимир Гурков, і від нашої, працівників поштового зв’язку, організаторської та роз’яснювальної роботи. А дехто з керівників центрів, відділень зв’язку цього, на жаль, не усвідомив. Чи не найбільше дісталося на горіхи Сергієві Гордієнку — начальникові Любашівського центру поштового зв’язку №2, у працівників якого ніяк не дійдуть руки до багатьох відділень, установ, підприємств, а звідси гідний плачу наслідок: в обслуговуваних районах поновлено тільки п’яту частину тиражу, передплачуваного в першому півріччі.

А в сусідньому Ширяївському центрі поштового зв’язку №3, яким керує Леонід Марченко, зуміли поновити передплату періодики за такий самий час у два з лишком рази більше. Бо своєчасно здійснили робочі поїздки за всіма маршрутами доставки друкованих видань, подали відділенням зв’язку, листоношам конкретну допомогу, провели роз’яснювальну роботу в райцентрах, у селах. Сергієві Гордієнку нічого іншого не залишалося, як погодитися: так, довгенько розкачувалися, зараз налагоджуємо справу таким же чином, як і ширяївці.

Серйозні претензії було висловлено і на адресу керівників та фахівців Одеського центру поштового зв’язку №5 (начальник Світлана Авер’янова), які в Одесі ведуть передплату більш-менш задовільно, а ось у сільські райони торують стежку надто повільно...

Тут слід зробити короткий відступ. Що воно таке — центри поштового зв’язку? І чому не згадуються звичні райвузли зв’язку? Річ у тім, що цих останніх на Одещині вже немає — жодного з 27 ще недавно наявних. Замість них тут створили шість центрів, під крило кожного з яких і потрапили відділення зв’язку кількох районів та міст. Вже перші місяці роботи по-новому засвідчили: експеримент удався — поштові відправлення, в тім числі періодичні видання, тепер надходять до райцентрів та більшості міст і сіл області значно раніше (де на кілька годин, а де й на добу), ніж до реорганізації, отож, швидше потрапляють вони й за конкретними адресами.

Власному кореспондентові «Голосу України», який взяв участь у селекторній нараді, було надано можливість виступити, щоб коротко розповісти про особливості нашої газети, проаналізувати, як іде передплата на неї. Хоча відсоток поновлення передплати на «ГУ» дещо вищий, ніж він є загалом, однак тішитися поки що нема з чого. Парламентська газета, що широко висвітлює проблеми місцевого самоврядування, друкує законодавчі акти, подає весь спектр життя регіонів та країни в цілому, мала б бути настільною для депутатів усіх рівнів, однак її не передплатили поки що не тільки більшість сільських і селищних рад регіону, а й деякі районні ради. Дехто ж «примудряється» витрачати бюджетні кошти на передплату не потрібних для справи періодичних видань, а всіляких бульварних газет і журналів. Зі смаками, як мовиться, не сперечаються, передплачуйте, що завгодно, але ж власним коштом.

З реорганізацією системи поштового зв’язку в області дещо змінено, за погодженням з регіональною дирекцією «Укрпошти», і порядок заохочення працівників галузі: тепер враховуватимуться показники роботи фахівців новостворених центрів, відділень зв’язку в містах і селах, листонош.

 

Одеса.