Такої трагічної зимівлі для працелюбних комах, яка була нині, не пригадують і поважні пасічники. За даними, оприлюдненими президентом Спілки пасічників України Л. Боднарчуком, у зиму-2002—2003  загинуло більше бджолиних сімей, ніж за 10 попередніх років. Можна напевне стверджувати, що весною не вилетіла щонайменше третина вітчизняних бджолосімей. Це негативно позначилося на ринку продуктів бджільництва. Досить промовистий факт. Якщо минулого літа, в сезон медозборів, за трилітрову банку янтарного трунку покупці не давали і 25 гривень, то нині, на початку сезону, продавці на полтавських базарах просять 70! Відповідно майже удвічі зросли ціни й на обніжки, прополіс, маточкове молочко. Аби точніше спрогнозувати види на медозбори, ціну на цей надзвичайно поживний харчовий і лікувальний продукт, а також урожай медоносів (зокрема гречки і соняшнику), спробуємо бодай побіжно зупинитися на причинах, котрі призвели до «надзвичайного стану в бджільництві» — саме так фахівці галузі характеризують ситуацію.

Аналіз проб загиблих комах, проведений фахівцями Інституту бджільництва імені П. Прокоповича у різних регіонах країни, як-то й на Полтавщині, свідчить про те, що в усіх випадках причиною масового мору став нозематоз — згубний вірус, який, у свою чергу, активізував і спричинив інші інфекції. На тлі затяжної й холодної зими підступна хвороба, а також неякісна і несвоєчасна підготовка до періоду зимівлі й зробили свою чорну справу. Слід зауважити й на ще одну досить істотну обставину: через спекотне минуле літо бджоли не змогли наростити силу своїх сімей, а також зібрати достатню кількість повноцінного нектару. Отож втрати не обминули жодного пасічника, як і автора цих рядків — швидше аматора, аніж професіонала.

На перший погляд, вихід досить простий: треба якомога швидше відновити втрачену бджолину силу і кількісно, і якісно. Це — єдиний шлях, який достатньо сприятиме заповненню ринку медом і водночас дасть змогу збільшити кількість запилених площ медоносів. Проте зробити це і складно, а в рік-два просто неможливо. Є тому істотні об’єктивні причини. Скажімо, можна вже тепер погнатися за нарощуванням чисельності пасік (саме підходящий час для формування відводків — у такий спосіб розмножуються бджолосім’ї), та комахи ще не відновилися після тяжкої зимівлі. З другого боку, «ставити» на кількість — отже, втратити у медозборі. Тут ще треба вгадати, що вигідніше.

На думку голови правління Полтавського ВАТ «Нектар» Анатолія Маланчука, нинішній сезон можна вважати для бджолярів втраченим: не буде ні багатого меду, ні великої сили. До того ж і неймовірна спека, яка володарює на Полтавщині вже кілька тижнів, встигла внести згубні корективи: «згоріли» квіти садків, акації, мляво розвиваються багаторічні трави, зокрема еспарцет, з якого останніми роками бджоли беруть головний збір. За таких критичних обставин рятівною паличкою могли стати посіви трав, які за будь-яких погодних умов гарантують добрі медозбори — фацелії, ехінацеї, ріпаку, олійної редьки. Та їх площі в регіоні становлять, як мовиться, «нуль цілих нуль десятих». Щоправда, посіяно 140 тисяч гектарів соняшнику і майже 40 тисяч гречки, це більше, ніж минулого року. Та знову-таки запитання, чи «пастимуться» на них бджоли? Погода може внести свої корективи, і рослини не виділятимуть нектар. До того ж країну із заходу завалили такими гібридами, які або самозапилюються, або нашим бджолам «не по зубах» — через біологічні особливості домінантна українська степова порода бджіл не може дістати з цих квітів поживу. Отож зимові втрати ще не останні. З особистого досвіду бачу, що буде недорід у саду: за відсутності потрібної кількості бджіл набагато менше зав’язі, більше пустоцвіту. А нещодавно зустрів старого міського приятеля і навіть не пасічника. Саме буяла у цвіту біла акація, і він звернув мою увагу на ту обставину, що в повітрі було незвично тихо. Не літали бджоли! Точніше, вони все-таки були «присутні», але не в такій кількості, як завжди. У глобальному масштабі «надзвичайний стан у бджільництві» викликає гостру потребу в державній підтримці галузі, непогано б коштами. А один з перших кроків у  цьому напрямі — фінансування програми «Селекція в бджільництві». Міністерству аграрної політики, зокрема департаменту рослинництва, необхідно включити бджолозапилення до технології вирощування ентомофільних (медоносних) культур. До прийняття додаткового закону про запилення в рамках дії закону про бджільництво  передбачити оплату за бджолозапилення хоч би за домовленістю сторін: «мої бджоли—ваша гречка». До речі, це звична світова практика. Пересічним громадянам, любителям меду, пораджу вже нині  робити заощадження на покупку улюбленого продукту, бо буде він у ціні. А як його вибрати, розпізнати, аби не було підробок, який мед має ті чи інші властивості — більш-менш повна інформація про нього на побутовому рівні наведена в числі 24 за вересень минулого року в «Голосі України». Висновок сам по собі напрошується такий: читайте нашу газету і ваш мед ніколи «не пахнутиме липою»!

 

Полтавська область.