На своїх засіданнях учені мужі, коли обговорюють питання реформи середньої освіти, маніпулюють малозрозумілими термінами. Що за ними криється, певно, цікаво буде дізнатися, адже мало не в кожного якщо не діти, то онуки сидять за партою. По роз’яснення наш кореспондент звернулася до заступників директора Інституту педагогіки України професорів Надії БІбІк і Михайла БУРДИ. До слова, саме ця установа відповідає за науковий і навчально-методичний супровід шкільних перетворень.
— У країні створено державний стандарт початкової загальної освіти, затверджений постановою Кабміну. Чи не означає це, що процес оволодіння знаннями і вміннями зводитиметься до певних технічних нормативів?
— Раніше кожний шкільний предмет викладали за єдиною програмою, — пояснює Надія Бібік. — З появою навчальних закладів різних форм власності з’явилася потреба запровадження стандарту. Саме в таких документах окреслюються державні вимоги до рівня освіченості учня в кожній ланці школи — початковій, основній, старшій (профільній).
Ще донедавна деякі з «прогресивних» шкіл, щоб привабити до себе батьків, вносили до розкладу уроків для учнів початкових класів по три іноземні мови, шахи, етикет, хореографію, майже зовсім забуваючи про базові предмети. Як наслідок, батькам доводилося наймати репетиторів, щоб за літо надолужити програму. З появою нормативних документів такі «несподіванки» не виникатимуть.
— Нині з усіх усюд чуємо про підручники нового покоління. Що це — данина прогресу? Джерело знань ставимо в один ряд з модернізованими зразками побутової техніки?
— Такий термін умовний,— зауважує Михайло Бурда. — У підручниках нового покоління відображено сучасний стан розвитку науки і водночас на їх сторінках академічні тексти поступилися діалогу автора з дитиною. Для підготовки «розумного» багажу школяра автори і видавці мусять дотримуватися певних вимог: педагогічних, дидактичних, психологічних, книгознавчих, гігієнічних. До слова, зразки нової навчальної літератури надходять у методкабінети кожного району, а також в обласні інститути вдосконалення учителів. Зрештою, кожний педагог може сам, на свій розсуд, вибирати будь-який з альтернативних підручників.
— Проте, скажімо, одна вчителька з сільської глибинки іншої думки: невже спеціалісти не можуть визначитися, який підручник кращий. Лише букварів три види. Тож, мовляв, у такому розмаїтті педагогу годі на чомусь спинитися. Це на підтвердження того, що будь-яка реформа потребує передусім перепідготовки кадрів.
— Наразі інститутом розроблено зручні комплекти, які складаються з підручника, дидактичних засобів, методичних рекомендацій для вчителя,— зазначає Михайло Бурда. — Уся нова навчальна література весь час удосконалюється. Як? Під час уроків фахівці інституту вивчають реагування учнів на зміст кожної сторінки, ілюстрації тощо.
— Важливою для початкової освіти є розробка підручників, розрахованих саме на середньостатистичного учня, — додає Надія Бібік. — Бо до першого класу потрапляють діти з різною підготовкою: хтось тільки-но починає розпізнавати літери, а сусід по парті, котрий вже вміє читати, на уроці нудиться. Як цього уникнути? До кожного «підходити» диференційовано. Для дітей з випереджальним розвитком в Інституті педагогіки розробили навчальні комплекти (підручник, робочий зошит, методрекомендації).
— Останнім часом набули розголосу так звані тести. Чи виправдані вони в початкових класах? Мама однієї з учениць скаржиться: дитина губиться, вибираючи, скажімо, з трьох варіантів правильну відповідь.
— Поділяю думку про те, що в початковій школі треба обережно ставитися до тестів, — каже Надія Бібік. — Мало того, що вони потребують спеціальної підготовки дітей, то ще й часто несуть у собі практичні помилки. Адже видання стало комерційною справою. Я, як голова науково-методичної комісії з початкової освіти, хочу наголосити, що гриф для використання ми даємо лише тоді, коли завдання у вигляді тестів, рукописи підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій пройшли експертизу у спеціалістів. Ідеться про педагогів, медиків, психологів.
— Цікаво, чи це закордонні інноваційні технології так вплинули на модернізацію освіти в Україні?
— Чужий досвід досліджує лабораторія порівняльної педагогіки, яка вивчає зміст навчання у Західній Європі, США, виявляє раціональні зерна, — зазначила Н. Бібік. — Але ми їх не насаджуємо бездумно, а співвідносимо з вітчизняними традиціями, перевіряємо на придатність до наших умов.
Розпитувала Людмила ОПАНАСЕНКО.
