Офіційно оголошено про закінчення весняно-посівної кампанії. Міністр агрополітики Сергій Рижук стверджує, що якщо роботи й тривають, то це в окремих господарствах сіють багаторічні трави на корм. Головний попередній підсумок: урожай зернових порівняно з минулорічним значно «схудне» в обсягах. Ситуація з озимими в МінАП й надалі розцінюється, як складна. Особливо це стосується східних і південних регіонів: Миколаївської, Херсонської, Дніпропетровської, Зпорізької, Луганської, Харківської і Одеської областей. Що означає складна, на власні очі довелося переконатися на прикладі Дніпропетровщини.
Заступник голови тамтешньої облдержадміністрації Микола Волосянко, виступаючи в Кривому Розі на виїзному семінарі-нараді «Запровадження і перспективи розвитку технічних послуг у НАК «Украгролізинг», повідомив: хоча область два останні роки і збирала понад три мільйони тонн зерна, нинішнього через морози й посухи втратила майже весь зерновий клин. Тому готується активно закуповувати пшеницю. Він закликав механізовані загони, які збиратимуть урожай за відсоток колоскових, продавати зерно Дніпропетровщині і обіцяв дати добру ціну за нього. Звідси висновок: ті господарства, де пшениця не загинула, зможуть непогано заробити на її реалізації. У «кулуарних» розмовах казали, що такі агроформування є. У більшості посіви вижили там, де... сіяли без оранки. Річ у тім, що за безвідвального обробітку структура грунту не порушується, що дає змогу накопичуватися волозі.
Але щасливців не так і багато. І інше головне питання — чи компенсують господарствам збитки? В Івано-Франківській області лід, схоже, скрес. За офіційною інформацією, уряд виділить сільгоспформуванням, де загинули озимі, 140 тисяч гривень. Кошти підуть на здешевлення позик, які постраждалі аграрники мають право брати в комерційних банках для відшкодування власних виробничих втрат, що пов’язані з пересіванням. Отже, компенсують 15 відсотків річних ставок за цими кредитами. Кого саме з товаровиробників мають підтримати з допомогою цього механізму, визначить на конкурсних підставах спеціально створена комісія.
Перевага надаватиметься хліборобам, у яких загинуло понад 50 відсотків озимого клину, і тим, хто застрахував майбутні урожаї у разі стихійних лих. Передбачено і кримінальну відповідальність за нецільове використання цих коштів. Хоча, оскільки господарі вже пересіяли озимі на свої обігові кошти, гроші, найпевніше, дозволять пустити на проведення наступних польових робіт.
Утім, компенсація «світить» не всім постраждалим. За словами віце-прем’єра Івана Кириленка, на озимих, у масштабах країни, аграрники втратили 15 мільярдів гривень — це третина держбюджету. Таких грошей, звичайно, нині не знайти. Вести мову можна хіба що про майбутні втрати. На початок наступного агросезону, очікується, буде ухвалено закон, згідно з яким господарства зможуть застрахувати свої посіви зернових і буряків за половину вартості. Ще 50 відсотків страхових платежів візьме на себе держбюджет.