Днями у Рахунковій палаті відбулася презентація третього, останнього, тому «Економічної енциклопедії». Відтепер Україна має першу за всю історію грунтовну працю, яка охоплює відомості з майже п’ятдесяти економічних дисциплін. До речі, такого видання не має жодна з країн пострадянського простору. У створенні «ЕЕ» взяли участь понад двісті українських та зарубіжних учених. Лише третій том містить 2497 статей. Різноманітні методи наукового дослідження дали змогу не лише всебічно висвітлити класичні економічні закони і категорії, а й обгрунтувати низку нових.
Презентували видання три професори, члени редакційної колегії Голова Рахункової палати ВР Валентин Симоненко, колишній ректор Тернопільської академії народного господарства, а нині народний депутат Олександр Устенко і відповідальний редактор «ЕЕ», доктор економічних наук Степан Мочерний. З їхньої серйозної і жартівливої розповіді присутні дізналися, що інколи легше «взяти» Еверест, ніж випустити у світ фундаментальне видання. Але коли «висоту» підкорено, з’являється не тільки приємне збудження від вдалого сходження, а й бачення нових «вершин». Редакційна колегія тепер має намір випустити додатковий — четвертий том.
— Майбутнє за професіоналами, — надихнув на оптимізм Валентин Симоненко. — А їм потрібні фундаментальні праці.
До речі, як зазначив Олександр Устенко, одне з найсерйозніших зауважень, які Європейський банк реконструкції та розвитку висловив нещодавно українській стороні, зводилося до такої фрази: «Сьогодні до управління державою приходять люди, які не вміють нею керувати, хоча, можливо, раніше і керували об’єктами меншої значущості». Претензії на «більшу значущість» зведуться до того самого стилю, якщо компетентність залишиться за межею голого бажання запосісти «престоли». Тому, зрозуміло, що кожний прорив у науковій сфері — свято не лише для самих авторів чи фахівців-економістів.
Хоча члени редколегії визнають, що «ЕЕ» можна і треба оцінювати критично. Деякі статті писали «браконьєрським способом», тобто поспіхом: жоден із запрошених не відмовився від свого авторського внеску, але не всі підкріпили готовність творчістю. І, навпаки, написання інших статей вилилося в затяжний процес. Як пожартував на презентації Олександр Устенко, «комунізм» писали майже стільки, як будували»...
А поки що світле майбутнє творцям «ЕЕ» спрогнозував народний депутат, член фракції КПУ і Комітету ВР з питань освіти та науки Сергій Дорогунцов: «Висуватимемо вашу енциклопедію на Шевченківську премію»... Утім, уже нині неофіційний, але чудово зорієнтований у кон’юнктурі ринку «комітет» —продавці книжок —гідно оцінили видання: кожен том на Петрівці коштує сто гривень. Майже стільки само на книжковій розкладці в парламенті.
Докладніше про «Економічну енциклопедію» оглядачеві «ГУ» розповів її відповідальний редактор Степан Мочерний.
— Ви сказали на презентації, що серед авторів є члени Римського клубу, академіки, депутати ВР теперішнього і минулого скликань. Одне слово, люди поважні. Як ви, працюючи в Тернополі, могли зібрати все це сузір’я?
— Багатьох знаю особисто, адже до Тернопільської академії працював у найпрестижніших навчальних закладах країни. Крім того, як учений я мав можливість особисто знайомитися з колегами на різних міжнародних конференціях. Також у доборі авторів допомагали Олександр Устенко, видавець Василь Теремко, заступник відповідального редактора журналу «Економіка України» Іван Вусик.
Для написання найскладніших статей замовляв їх одразу двом авторам, а тоді вибирав кращий варіант, або комбінував з двох статей одну. Інколи доводилося зводити «коригування» до цілком нової «редакції».
— Сьогодні під час обговорення багато йшлося про прикладний характер видання. Що саме в енциклопедії найцінніше для практиків?
— Насамперед, гадаю, вивчення досвіду найрозвиненіших країн у проведенні різних форм економічної політики —аграрної, грошової, інвестиційної, інноваційної, кредитної, податкової, структурної... Практичне значення має й дослідження сутності економічного суверенітету та економічної безпеки...
— Чи стався б руйнівний обвал економіки України, якби наше керівництво було озброєне такими знаннями?
— Переконаний, ніколи! До речі, в енциклопедії найповніше висвітлено причини економічної кризи 90-х років.
— Коли вже ми торкнулися кризової теми, дозвольте «нетактовне економічне» запитання. Як вам вдалося видати «ЕЕ» — поза сумнівом, дорогу роботу, — за такої дороговизни паперу, поліграфічних і видавничих послуг?
— Це заслуга не моя, а видавця приватної фірми «Академія» Василя Теремка та колишнього ректора, народного депутата Олександра Устенка. Олександр Андрійович допоміг не лише розв’язати фінансові проблеми, а й надав серйозну допомогу в обгрунтуванні загальної концепції енциклопедії, формуванні редколегії та науково-методичної ради. Її, до речі, очолює Богдан Гаврилишин, член академії кількох держав світу в різних галузях гуманітарної науки.
— Над чим тепер працюватимете?
— Завершую з професором Устенком підготовку першого в Україні фундаментального енциклопедичного економічного словника, після чого в плані — перша в нашій країні політекономічна енциклопедія.
