У Рівному відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і підприємництва. На ньому розглянуто питання «Про стан законодавчого врегулювання процесу реструктуризації промислових підприємств на прикладі ВАТ «Рівненський завод «Газотрон».
Це підприємство перше (серед тих, що працювали на оборонний комплекс) на Рівненщині з листопада минулого року розпочало процес реструктуризації, ставлячи конкретну мету — оздоровити економічний та фінансовий стан заводу, погасивши всіляку заборгованість та створивши господарські товариства із залученням інвесторів для нарощування виробництва. Але навіть за цей короткий як для такої справи проміжок часу «Газотрон» наразився на проблеми, у розв’язанні яких розраховує саме на допомогу профільного комітету Верховної Ради.
— Хоча і є положення про реструктуризацію, розроблене Фондом держмайна і зареєстроване в Мін’юсті, але воно не стикується з податковим законодавством, — розповідає голова правління ВАТ «Рівненський завод «Газотрон» Павло Шило. — Скажімо, останні зміни, внесені до Основного Закону про порядок погашення платежів до бюджету і цільових фондів, повністю торпедують процес реструктуризації, бо вже вилучено норму, згідно з якою можна було реструктуризувати, відстрочувати чи розстрочувати попередні борги. Тепер можна реструктуризувати лише поточний борг. Друга проблема. За наявності боргів майно перебуває в податковій заставі. А створення господарських товариств із залученням інвестора передбачає вилучення певної кількості майна і передачу його до статутного фонду. Не врегульоване законодавчо і питання надання фінансової допомоги підприємствам, які перебувають у процесі реструктуризації. Виходить, є певні програми, треба залучати інвестора (інвестором могла б бути частково і держава), а під них слід було б передбачити певне бюджетне фінансування. По завершенні реструктуризації логічне списання пені і штрафів, що нагромадилися на той час, бо процес реструктуризації проходять підприємства, в яких є державна частка. Фактично це — оздоровлення підприємства, збільшення його привабливості. А отже, подорожчання пакета акцій, що належить державі, і більший шанс для держави його продати або потенційному інвестору, або тим, хто його захоче придбати. Є й низка інших законодавчо не врегульованих питань, зокрема, земельне.
Олександра ЮРКОВА.
Рівне.
Зарплата не спричинить інфляцію
Голова підкомісії з місцевих бюджетів бюджетного комітету Верховної Ради, член депутатської групи «Народний вибір» Катерина Фоменко вважає, що збільшення мінімальної заробітної плати не призведе до різкого скачка інфляції. Про це вона заявила на прес-конференції у Луганську. На її думку, підвищення мінімальної зарплати до 237 гривень з 1 грудня буде непростим випробуванням для господарського комплексу, насамперед аграрного, де рівень середньої зарплати становить 157 гривень. Тим часом зарплата не може залишатися на колишньому рівні. Як відомо, сьогодні розглядається варіант пропорційного розподілу коштів, виходячи з частки фонду заробітної плати в місцевому бюджеті. Оскільки його рівень у регіонах різний — від 26 відсотків у Києві до 50 відсотків — у Криму, К. Фоменко пропонує встановити для територій відповідний коефіцієнт для розподілу коштів, виходячи з середньоукраїнського рівня — 44 відсотків.
Алла АНТИПОВА.
Луганськ.
