До діяльності депутатської групи «Народний вибір» дедалі зростає інтерес не лише з боку засобів масової інформації, а й з боку різних політичних сил. Тим часом у кулуарах Верховної Ради час від часу поширюються чутки про можливий розпад цієї депутатської групи. На запитання редакції відповідає співголова «Народного вибору» Микола БаграЄв.

— Чутки про розпад групи, як справедливо було сказано, не відповідають дійсності, — розпочав розмову Микола Георгійович. — Адже ще жоден із депутатів не висловлював бажання залишити «Народний вибір». Гадаю, розповсюдження таких чуток зумовлено бажанням деяких політиків «сплутати карти» їхніх політичних конкурентів.

Більшість народних депутатів, які входять до «Народного вибору», вперше обрані до складу Верховної Ради. Це потребує консолідації зусиль. Насамперед ми намагаємося спільно розв’язувати проблеми виборчих округів, звідки обрані. Не можу сказати, що все обходиться без суперечок. Інколи буває досить важко знайти компроміси, проте беззаперечним залишається той факт, що «Народний вибір» завжди має свою власну позицію.

— Однак побутує думка, що малі фракції і групи більшості не мають особливої політичної ваги. Як ви це можете прокоментувати?

— Справді, дехто схильний вважати, що більшість тримається на кількох фракціях, а малі фракції та групи, до яких зараховують і «Народний вибір», начебто вимушені підкорятися «волі сильніших». Це не так. Взяти хоча б питання стосовно програми уряду. Ми виступали з критикою її окремих положень, тому що, на наш погляд, вони не були досконалі.

Діяльність нашої групи побудована на принципах взаємодії між усіма фракціями і групами парламенту. Для нас несуттєва фракційна належність того чи іншого депутата. Головне, що ми можемо спільно зробити, щоб вдосконалити законотворчий процес.

Усі народні депутати «Народного вибору» —самодостатні, впливові особистості. «Народовиборці» не мають жодного бажання розбігатися по різних політичних кутках.

З кожного питання, яке розглядається у Верховній Раді, «Народний вибір» має свою чітку, зважену позицію, що враховує насамперед інтереси наших виборців. Зазначу, що на групу ніхто не тисне ззовні, тому вести мову про якісь підводні течії недоречно. Однак нині на депутатський корпус загалом сильно впливає підготовка до майбутніх президентських виборів. Поза сумнівом, це значна подія в політичному житті країни. Але неправильно, коли депутати починають діяти під того, хто може стати кандидатом у президенти. Підготовка до виборів не повинна вносити хаос у законотворчу діяльність Верховної Ради.

Ми переконані, що сьогодні варто більш тверезо підходити до питань діяльності уряду, впровадження політичної реформи без надмірної політичної персоніфікації.

Одна з особливостей «Народного вибору» — це прагнення всіх депутатів знаходити спільну мову. Вам ніхто не скаже, приміром, що у «Народному виборі» є кілька угруповань, які ведуть боротьбу за лідерство. Я вважаю, що цей момент досить принциповий. Якщо ми хочемо нормально працювати у Верховній Раді, мусимо поважати одне одного, незважаючи на різницю в поглядах з окремих питань.

Щоб остаточно розвіяти сумніви про подальшу долю депутатської групи, скажу, що нині є передумови для її розширення і, можливо, у складі «Народного вибору» відбудеться поповнення.

— Донедавна «Народний вибір» залишався єдиним депутатським об’єднанням більшості, яке не реалізувало свою квоту під час розподілення посад у виконавчій владі. Скажіть, чи вдовольнило амбіції членів групи призначення головою Держкомрезерву Миколи Песоцького?

— Участь в уряді або в інших органах виконавчої влади не самоціль «Народного вибору», тому розмови про наші надмірні амбіції несерйозні. Ми мали право на висунення свого кандидата на важливу керівну посаду і ми ним скористалися. Ми запропонували кандидатуру Миколи Песоцького на посаду голови Держкомрезерву тому, що він досвідчена людина, яка здатна професійно виконувати свої обов’язки.

— Торкнемося політичної реформи. Що, на ваш погляд, треба зробити, щоб політичне реформування відбулося на належному рівні?

— На засіданні групи ми розглянули запропонований Президентом України Леонідом Кучмою законопроект «Про внесення змін до Конституції України» і вважаємо, що цей документ ще потребує доопрацювання. Насамперед це стосується таких принципових питань, як введення двопалатності. Підвищення ролі регіонів у державному управлінні — важливий крок до децентралізації влади, однак законопроект не містить чітких аргументів з доцільності запровадження другої палати. Але головне не це. «Народний вибір» вважає, що інститут Палати регіонів повинен формуватися на основі виборності, до того ж слід зберегти мажоритарну систему виборів. Якщо залишити за Президентом право призначати голів облдержадміністрацій і автоматично їх зараховувати до Палати регіонів, то одразу постає питання дієздатності Верховної Ради.

Не слід забувати, що головна мета реформи — перехід до парламентсько-президентської форми правління. Це в свою чергу передбачає зміцнення ролі парламенту в державному управлінні. Принцип призначення Палати регіонів робить політичну реформу, швидше, ритуальною, ніж достатньо мотивованою. Мало того, стає очевидним, що верхній палаті навряд чи вдасться налагодити нормальну роботу з нижньою палатою. Адже на будь-який законодавчий акт верхня палата матиме право, якщо він її не влаштовує, накласти на нього вето.

Необхідно уважніше підійти і до питання формування Кабінету Міністрів, а також відповідальності Верховної Ради за прийняття бюджету та його виконання. Істотного уточнення також потребують умови розпуску нижньої палати. Згідно з пропозиціями нижня палата змушена або грати за правилами верхньої палати, або буде приречена на розпуск.

Ми вважаємо, що на цьому етапі доведеться ще добре попрацювати над тим, щоб виробити зрозумілі й прозорі механізми проведення політичної реформи, проте переконані, що її проведення — необхідний крок на шляху до демократизації українського суспільства.

— Багато народних депутатів вважають, що першим кроком політичної реформи має стати прийняття закону про вибори до Верховної Ради на пропорційній основі. Як «Народний вибір» ставиться до переходу на пропорційні засади виборів, адже більшість із вас обрані в мажоритарних округах?

— Підготовлено декілька законопроектів про вибори народних депутатів на пропорційній основі. «Народний вибір» вважає, що впроваджувати пропорційну систему в такому вигляді, як пропонувалося в підготовлених законопроектах, ще рано.

Причин декілька. Головне те, що українське суспільство ще політично не структуризоване. В Україні є 125 політичних партій, однак по-справжньому партіями можна назвати лише 10—15. Натомість переважну більшість партійних об’єднань було сформовано під вибори і вони активно заявляють про себе лише під час виборчих кампаній. Принаймні так було в 2002 році.

Приклад «Народного вибору» свідчить про те, що всі наші народні депутати є лідерами у своїх виборчих округах. Їх знають не лише із передвиборних агітаційних плакатів, а з конкретних справ на користь виборців.

Переконаний, що зарано відмовлятися від елементів мажоритарної системи виборів. На цьому етапі є велика ймовірність того, що вибори виграють «паровози» — лідери партій або блоків, які завдяки своєму рейтингу можуть протягти до Верховної Ради людей, далеких від політики.

Вважаю, що пропорційні вибори мають право на існування лише в тому випадку, коли за кожним виборчим округом будуть закріплені кандидати від партій і блоків. Саме це дасть змогу населенню зробити вибір, виходячи з власних бажань та поглядів.