Ще раз пересвідчився в актуальності теми слухань: «Демографічна криза в Україні: її причини та наслідки» до їх початку. Пославшися на те, що не вдасться пробитись на трибуну під час слухань, народний депутат В. Зубов виступив на цю тему на ранковому засіданні ВР. А сивочолий парламентарій-аксакал Степан Хмара навіть не погодився під час обідньої перерви поспілкуватися з журналістами, бо готувався до виступу на слуханнях. Головний доповідач від парламенту голова Комітету з питань нацбезпеки й оборони Георгій Крючков разом з двома депутатами з інших фракцій перед початком слухань просто в кулуарах ВР провели присвячену цій темі спеціальну прес-конференцію.
Соціальна проблематика, яку ми обговорювали на попередніх слуханнях та днях уряду, так чи інакше знову і знову підводить нас до питань здоров’я окремої людини і всього народу, до умов існування, всього того, від чого залежать народжуваність і смертність, тривалість життя. А в кінцевому підсумку — до узагальнень саме демографічного плану, до того, скільки нас є, скільки буде і що нас чекає у майбутньому, — сказав Голова ВР  Володимир Литвин, відкриваючи слухання.
Не допустити депопуляції і деградації суспільства — спільне й невідкладне завдання і, без перебільшення, священний обов’язок усіх гілок та органів державної влади.
Ідея необхідності вироблення та реалізації Комплексної програми радикального поліпшення демографічної ситуації у державі набуває дедалі більшого поширення. Завдання це невідкладне, і в його реалізації покликаний відігравати провідну роль Кабінет Міністрів.
Парламентські слухання мають дати щонайбільше цінного, корисного й необхідного для підготовки, а головне, результативної реалізації такої програми.
Це має бути не формальність, не черговий з численних багатообіцяльних документів, які не залишили по собі скільки-небудь помітного сліду. Бо йдеться про визначальне і, мало того, доленосне — життєздатність та виживання нації, — наголосив Володимир Литвин.
Варто акцентувати увагу на тих основних складових, які визначають демографічну ситуацію, і відповідно повинні бути враховані в роботі, спрямованій на кардинальне її поліпшення. Це якнайшвидше подолання бідності, істотне підвищення життєвого рівня та якості життя людей; забезпечення всіх громадян роботою і справедливою оплатою праці; докорінне поліпшення стану справ у сфері охорони здоров’я, реальне забезпечення доступності медичного обслуговування для всіх верств населення; стимулювання народжуваності і створення ефективної системи соціального захисту молоді, молодих сімей, людей старшого віку; радикальне поліпшення екологічної ситуації; відродження культу сім’ї і традиційно притаманного нашому народові здорового способу життя; створення в суспільстві обстановки нетерпимості до виявів аморальності, бездуховності та недбалого ставлення до власного здоров’я, загальноприйнятих норм поведінки і моралі.
Будемо сподіватися, — зауважив керівник парламенту, — що матеріали і підсумки парламентських слухань знайдуть відгук і будуть розглянуті у Кабінеті Міністрів з виробленням конкретних доручень органам виконавчої влади. А комітети Верховної Ради, зі свого боку, забезпечать оперативну підготовку законодавчих актів, спрямованих на розв’язання демографічних проблем.
Люди чекають від законодавців та органів виконавчої влади не декларацій про створення соціальної держави і посилення соціальної спрямованості економічної політики. Їх цікавлять насамперед реальні і результативні, всебічно продумані і відповідально здійснювані соціальні програми та проекти, наслідки яких відчули б кожна людина і кожна сім’я.
За словами Володимира Литвина, так і тільки так може бути подолана демографічна криза.
Щоб зрозуміти її глибину, достатньо усвідомити кілька страшних цифр: за останнє десятиліття населення в Україні зменшилося на 4,5 мільйона осіб, тобто майже стільки, скільки у Велику Вітчизняну знищили фашисти. Рівень народжуваності різко упав — на 38,5%, а смертність зросла на 26,5%. Демографічна криза загрожує національній безпеці України. Це дані Георгія Крючкова. Його колега з «Нашої України» Юрій Кармазін був ще категоричніший: нині в нас є місцевості, де на одного новонародженого припадає 40 небіжчиків. Кожна третя дитина має вади у фізичному чи психічному розвитку, констатував держсекретар Мінохорони здоров’я Юрій Поляченко... Як зауважувалося, прогнозні цифри у «структурах ООН» ще сумніші — коли так триватиме й надалі, то незабаром населення України зменшиться до 40 мільйонів.
Та що там закордонні експерти?! Кому кортить бачити наші реалії, достатньо навідатись у села української глибинки, які «розростаються» за рахунок... свіжих могил на цвинтарях, а не вулиць новоселів.
Перед слуханнями деякі парламентарії нарікали на прохолодне ставлення уряду, який, мовляв, не забажав підійти до слухань серйозно і комплексно. Десятихвилинні доповіді міністра праці й соцполітики, держсекретаря Мінохорони здоров’я і голови Держкому з питань сім’ї та молоді швидше нагадували рапорти про успіхи. Один наводив порівняльні відсотки зменшення смертності немовлят. Другий доповідав про позитивні зрушення у підвищенні зарплат і збільшенні робочих місць. Третій заспокоював знедолених пенсіонерів майбутньою багаторівневою системою пенсійного забезпечення. Національні чи державні програми — «Здоров’я нації», «Забезпечення житлом молодих сімей...» Страшні реалії шифрувалися під грамотні терміни на кшталт «продовження падіння дітородної активності».
Від кольору окулярів, через які учасники слухань бачать наші реалії, — і бачення причин демографічної кризи. Дехто пропонував шукати їх ще в подіях 1917-го та їх наслідках. Опоненти відсилали до початку дев’яностих минулого століття, запевняючи, що маємо наслідки соціально-економічної політики нинішнього керівництва державою, — «плату за економічні експерименти Леоніда Кучми і його команди». А також втрату моральних орієнтирів, національних цінностей, зокрема сімейних, дітолюбних, шани старших... «Бютівець» Валентин Зубов вважає, що за цим усім стоять антиукраїнські сили, які діють за відомою схемою нинішніх «прихватизаторів»: довести країну до банкрутства, позбутися «зайвих» акціонерів (себто її громадян) й отримати контрольний пакет акцій.
У чому не було кардинальних розбіжностей, то це в розумінні, що вимирання нації не зупинити без справжніх і докорінних змін в економіці та шкалі моральних цінностей. Лілія Григорович приголомшила, здавалося б, очевидною реалією: з одинадцяти річних бюджетів виконано було один — урядом Віктора Ющенка. То про які соціальні програми можна вести мову? І про які моральні орієнтири, якщо лише бездітна молода сім’я (і то не кожна) має шанс матеріально вижити в цей клятий час.