Перспективи стосовно щедрого зернового врожаю нинішнього року тануть на очах. На зміну тріскучим зимовим морозам, що неабияк «пощипали» озимі (їх довелося пересіяти більш як половину), прийшла посуха. На селі підраховують майбутні від спеки збитки, а в столиці аграрні чиновники безперестану збирають прес-конференції, де оприлюднюють дані про те, скільки гектарів посівів не доживуть до жнив, якщо не пройдуть дощі. А в багатьох регіонах з неба бодай краплина. Так, у Харківській області — там днями завершилася посівна — за прогнозами, врожай може бути найнижчий за останнє десятиріччя. А зібраної тут озимої пшениці в кращому разі вистачить лише на насіння. Така ситуація склалася в більшості регіонів.
Звідси висновок: окрім незначних польових дивідендів експерти пророчать високі ціни на зернові. У коровай уже на початковому етапі вкладено чимало ресурсів, що згодом напевне позначиться на вартості пшениці.
На офіційному рівні тепер намагаються боротися з привидом хлібного дефіциту і, за змогою, утримати неминучий, здається, «вибух» цін. За стабілізацію взявся навіть Президент. Робить він це як уміє — указами. Згідно з одним із них до 1 липня Кабмін має вжити заходів стосовно закупівлі хліба в Держрезерв і проведення інтервенцій на ринку зерна. А також виробити єдиний підхід у використанні регіональних ресурсів хліба, щоб уникнути цінових коливань.
Разом з Нацбанком уряд має знайти спосіб, який дасть змогу сільгоспвиробникам брати кредити в банках на нових умовах, тобто, щоб гроші селяни могли повертати не одразу після збирання врожаю, а навесні наступного року. Президент поставив завдання: щорік залучати не менш як 500 мільйонів гривень кредитних ресурсів для заставних і прямих закупівель зерна.
На заклик відгукнувся Держкомрезерв. Його голова Микола Песоцький під час «гарячої» телефонної лінії у Кабінеті Міністрів повідомив, що комітет має намір активно купувати продовольчу пшеницю 3-го класу нового врожаю. Він пообіцяв, що обсяги закупівель порівняно з минулим роком, зростуть удвічі-втричі бо держава мусить сформувати значні запаси колоскових, щоб мати можливість впливати на ринок. І закупки відбуватимуться «за вигідними для аграріїв цінами». Утім, у зв’язку із ситуацією, що склалася, Держкомрезерву вибирати, схоже, не доводиться. За прогнозами того самого Миколи Песоцького, ціни на пшеницю нинішнього сезону будуть приблизно вдвічі вищі, ніж 2002 року. Тож комітет для купівлі колоскових сподівається не тільки на власні кошти, а й розраховує на додаткове фінансування з бюджету.
