Петро Шейко у 1994—1998 роках був народним депутатом України, членом президії, головою комітету з питань Регламенту та депутатської етики Верховної Ради України. У Бобровицькому районі він працював головним агрономом колгоспу «Світанок», у 1992—1994 роках — представником Президента у районі. Днями заступника Міністра агропромислового комплексу України, начальника департаменту Міністерства аграрної політики України Президент Леонід Кучма призначив головою Бобровицької районної держадміністрації.
Ми зустрілися з Петром Володимировичем за кілька хвилин до його представлення керівникам району. Цю місію приїхав виконати голова Чернігівської облдержадміністрації Валентин Мельничук.
— Петре Володимировичу, ви змінюєте досить високе керівне крісло у Києві на те, в якому вже були. Трохи незрозуміле таке рішення...
— Про це мене запитували й керівники держави. Справді, двічі в одну річку, як кажуть, не входять... Але з Бобровицею у мене пов’язана одна з найсвітліших сторінок життя. Працюючи в Києві, я ніколи не поривав зв’язку з районом, своїми друзями. Мене цікавило все, що тут відбувається. Я по-справжньому вболівав і тепер вболіваю за ситуацію, що склалася в районі. На мій погляд, вона потребує серйозного поліпшення. Саме на цій посаді я зможу предметніше розв`язувати проблеми бобровичан.
— З чого розпочнете?
— З формування команди однодумців. Треба подбати і про моральний, психологічний клімат у районі. Я хочу, щоб у нашому житті не домінували інтриги. Головне — поліпшити результати. Бо думка про те, що тут було все гаразд, неправильна. Є значний спад у промисловому виробництві. Після того, як я очолював виконавчу владу у районі, майже нічого у Бобровиці не будували. Є проблеми і у вирощуванні цукрових буряків, інших культур.
