Уже й середній клас волає: корупція, як карієс, державу роз’їдає

14 травня, після відвертої розмови на спецзасіданні ВР про причини голодомору-33, проведення парламентських слухань на тему «Проблемні питання розвитку підприємництва в Україні: регуляторна політика держави та заходи з підтримки малого й середнього бізнесу» видалося досить символічним. Заповнена представниками найактивнішої верстви населення сесійна зала ще раз засвідчила, що народ не хоче вчетверте за останнє століття відчути на собі смертельний подих голоду і береться виживати за рахунок власної підприємницької ініціативи. На слуханнях із вступним словом виступив Голова Верховної Ради.

— Проблемні питання розвитку підприємництва в Україні: регуляторна політика держави та заходи щодо підтримки малого та середнього бізнесу — наріжний камінь економічної політики будь-якої держави, а нашої країни, що переживає перехідний період, тим більше, — наголосив Володимир Литвин. — Важливим кроком на цьому шляху стало прийняття у 2000 році базового Закону «Про державну підтримку малого підприємництва». Він вперше законодавчо визначив і закріпив роль малого підприємництва як чинника ринкових перетворень, окреслив принципи та цілі програм його розвитку. В цьому контексті слід підкреслити і значущість ухвалення в тому самому році Закону «Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні». На виконання цієї програми уряд розробив і прийняв нормативно-правові акти, спрямовані на піднесення молодіжного підприємництва, забезпечення гарантованої участі у формуванні державного замовлення тощо.

Крім того, законодавчо визначено критерії, що стосуються мікро-, малих, середніх та великих підприємств, принципи та завдання у формуванні і реалізації регуляторної політики в державі.

Помітну роль відіграло і прийняття Закону «Про особисте селянське господарство», на якому грунтуються організаційні, економічні, соціальні та правові засади ведення підприємницької діяльності у цій сфері, — сказав глава парламенту.

— Отже, є підстави для висновку, що в Україні створено необхідну законодавчу базу розвитку підприємницької діяльності. Але водночас не можна не визнати, що вона ще як слід не спрацьовує, аж ніяк не скрізь і не завжди забезпечує бажані та очікувані результати в одному з провідних і життєво важливих видів людської діяльності.

Про чинники, які до цього спричинилися і спричиняються, сьогодні буде сказано багато, аргументовано й емоційно, я в цьому певен.

Завдання нинішніх парламентських слухань — дати змогу глибше вникнути в дуже непросту проблематику, дати максимально повну й об’єктивну картину ситуації у вітчизняному бізнесі, а отже, можливість вийти на реалістичні висновки та рекомендації, що найголовніше, а не обмежитися загальними гаслами і закликами. Тому ми, — наголосив голова ВР, — постаралися, насамперед за активної участі профільного комітету Верховної Ради, щоб ця аудиторія була представницькою, компетентною та авторитетною.

За даними, наведеними заступником голови Держкомітету з питань регуляторної політики і підприємництва Сергія Третякова, сьогодні в Україні зареєстровано 2 мільйони 660 тисяч суб’єктів малого підприємництва, у малому підприємництві зайнято

4 мільйони 300 тисяч громадян, малі підприємства — це 80 відсотків від загальної кількості суб’єктів підприємницької діяльності. Одне слово, ціла і ще до решти не полічена армія українців, що «крутиться» і «викручується», щоб «по-новому» заробити шматок хліба і залишити щось після себе дітям.

І ця армія, як засвідчила подальша розмова, просить у держави елементарного — хоча б не заважати там, де не може допомогти. Серед найболючіших проблем, без вирішення яких не варто чекати успішного розвитку малого підприємництва: перерозподіл капіталу, зміна інвестиційної погоди, зниження податкового тиску, — чи не найбільше говорили про ще одну: адміністративно-командну. Знущанням з мільйонів малих підприємців називали учасники слухань підзаконні і антизаконні акти виконавчої влади. Про практику реєстрацїї суб’єктів підприємництва чи перевірку контролюючими органами, де, за словами народного депутата Ю. Артеменка, «на вас чекають принизливі черги й голодні очиці чиновників», сказано багато. Неадекватною називали учасники слухань систему покарань підприємців і безкарність контролерів, корумпованих чиновників.

До речі, користуючись нагодою, підприємці замовили слово і за... владний орган — Держкомітет з питань регуляторної політики і підприємництва, відверто заявляючи про потребу подолання наслідків «ручного управління» ним з боку представників президентської адміністрації і Кабміну (у цьому розрізі неодноразово згадували про нещодавнє звільнення голови комітету Олександри Кужель, якій тут же дякували за принциповість).

Вихід із ситуації представники малого й середнього бізнесу бачать не лише в поліпшенні законодавчої бази (у проекті постанови передбачено прийняття щонайменше дев’ять законів), поліпшенні регуляторної політики держави, зміні влади як такої. «Не вірю і ніхто не вірте, що зі зміною влади зміниться ситуація в бізнесі», — застерігала колег та сама Олександра Кужель, яка працювала при п’яти урядах. Мовляв, то ілюзії, що чиновник позбудеться спокуси покерувати підприємцем задля власної вигоди. Тому треба вести мову про зміну системи влади в Україні, а тут, хоч як крути, наголошували в сесійній залі, підходиш до вже знайомої нам вимоги політичної реформи.