Майже два місяці замість запланованих двох тижнів тривала персональна виставка Лариси Шустерман у Севастополі. Вона стала найпопулярнішою та найбільш відвідуваною. Близько десяти тисяч осіб змогли доторкнутися до дива, відчути захоплення від побаченого вперше. Автор цих рядків не виняток. Подивіться на її роботи . Хіба можна здогадатися, що картини написано не пензлем художника, а вишито нитками?

Лариса Миколаївна Шустерман має 44 роки трудового стажу, і професія аж ніяк не жіноча — механік сільгоспмашин. Техніка, машини і тонка поезія вишивання — речі, здавалося б, несумісні. Але ні, і те й те посідає в її житті важливе місце. Лариса Миколаївна з захопленням порпається у моторі автомобіля і, забуваючи про час, по кілька годин натхненно вишиває, ретельно підбираючи відтінки кольорів для свого чергового шедевру. Зовсім недавно вона залишила роботу, і давнє хобі стало сенсом життя.

На рахунку художниці-вишивальниці більш як сто картин. На найскладніші полотна йшло по 10—11 місяців роботи. Найтонші відтінки кольорів, гру світла і тіні Лариса Миколаївна майстерно передає за допомогою блискучих французьких ниток. В одній роботі інколи використовує до 300 відтінків водночас.

Тонку поезію її натюрмортів, пейзажів, портретів, квітів устигли оцінити не лише в Україні. На рахунку пані Шустерман більш як 20 виставок, зокрема в Австрії, Греції. Виставку в Севастополі Лариса Миколаївна організувала за свій рахунок (як і багато інших), продавши кілька картин. Найзаповітніша мрія цієї талановитої жінки — створити постійно діючу експозицію. Її праця, одержимість, палке бажання творити заслуговують на це. Про це свідчать три томи захоплених відгуків різними мовами світу. Професор Стенфордського університету про вишиті картини написав так: «Для цієї колекції треба зарезервувати кімнату в Луврі...»

Хочеться сподіватися, що талановитій українці допоможуть і Бог, і Міністерство культури, щоб таку кімнату було виділено їй на батьківщині. Адже давно відомо, що таланту потрібно допомагати, нездари проб’ються самі.

Севастополь.