Рівно 10 років алуштинські ентузіасти на чолі з керівником турфірми «Екзо-Крим» Ігорем Борисовим працюють над здавна відомою в науці «атлантичною» гіпотезою, яку підтверджують новими фактами про те, що кримське Південнобережжя зберігає в собі інформаційні таємниці планетарного масштабу. Працюючи над туристичною програмою НАН України організації цілорічного відпочинку туристів «Таврійське кільце», вони виявили цікаві закономірності, пов`язані з певними точками в кримських горах і морі, розміщенням стародавніх укріплень, городищ, святилищ тощо. За час пошуків дослідники зібрали, систематизували та проаналізували велетенський масив інформації від найдавніших часів до найновіших даних учених усього світу про існування на Чорноморському узбережжі розвиненої цивілізації та її раптову загибель.

Таємничі символи

— Цікаво, що всі ці факти, документи, карти, графіки, знімки підтверджують нашу гіпотезу, з`єднують воєдино історичні, геологічні й етнографічні паралелі саме на Чорноморському узбережжі, — каже Ігор Борисов. Адже вражаюче точні в деталях твори Платона про атлантів, що жили за Гібралтаром, а тоді загинули внаслідок катастрофи, не єдині. Атлантологи світу наводять і середземноморську адресу з островом Крит, архіпелагом Санторін, островом Стронгеле, чимало інших. Їх об`єднують свідчення про велетенський катаклізм. Згідно з сучасними дослідженнями, стався він у 8499 році до нашої ери, що збігається з хронологією Платона. За космічними легендами в переказах про Атлантиду дата першої загибелі столиці країни атлантів теж припадає саме на цей час.

Та до чого тут Крим? Застосований науковцями метод геологіки (логіки нашої планети) дає можливість розкрити чимало загадок півострова. Зокрема, таємничі символи наскельних малюнків у печері в районі гори Демерджі, які можна побачити лише у присмерку дня літнього сонцестояння... Звідки в горах за 15 кілометрів від Алушти, у воді славнозвісного цілющістю предковічного скельного джерела Космо-Даміанівського монастиря іони срібла та інших білих металів, яких немає на півострові... Чимало загадок містить потужна алуштинська геоактивна зона гори-піраміди Ай-Тодор Тірренський... А поруч — у бік Ялти — біля перевалу Гурзуфське сідло знайдено древнє святилище зі слідами жертвоприношень, обкладене у середньовіччя хрестами з каміння, де було відшукано цілі скарби коштовностей-дарунків багатьох поколінь прочан... Століття тому археолог-етнограф Мюллер в розкопаному біля Алушти кургані виявив значний археастрономічний пам’ятник з 24 концентричних валунів діориту — кромлех з кам`яним триметровим ритуальним могильним ящиком у центрі, як вважають, похованням вождя, V—VI століть до нашої ери. Кримські археологи і астрономи засвідчили: споруда на кшталт знаменитого англійського Стоунхенджа слугувала для визначення дат космічного календаря. (Аналогічний древній мегалітичний пам’ятник: первісну обсерваторію часів неоліту і епохи бронзи недавно знайшли вчені й під Бахчисараєм.).

Дослідження багатьох серйозних учених геологів кримських глибин минувшини свідчать, що катаклізми в алуштинській долині відбувалися ще за епохи міоцену

(1 млн.—800 тис. років тому). Легенди і міфи древніх народів, свідчення Біблії про доісторичний потоп на Чорному морі отримують дедалі більше наукових обгрунтувань. Підняті з дна сучасними україно-російсько-американськими дослідницькими суднами скам`янілі відкладення свідчать про те, що в кінці так званого кам`яного віку Чорне море було велетенським прісноводним озером, у яке впадали Дніпро, Дунай, Дон і Дністер, а десь 8 тисяч років тому з підйомом рівня води була затоплена територія в 100 тисяч квадратних кілометрів, на якій раніше процвітали древні культури. За оцінками океанологів і геологів, потужний водопад у 400 разів перевершував Ніагарський. Учені вважають, що апокаліптичний потоп тоді стався унаслідок глобального потепління клімату і танення льоду, піднялася вода Світового океану, прорвала «греблю» Босфору, зрівняла рівень Середземного і Чорного морів, останнє з яких було на 150 метрів нижче першого. За площею вже солоне плесо збільшилося на третину. Сучасні дослідники вважають, що морська вода могутньою хвилею наступала на сушу із швидкістю кілометр на день, аж доки не залила нинішні українські й болгарські береги, які з тодішніми поселеннями і родючими та обробленими землями опинилися на дні нинішнього Чорного моря. Археологи підтверджують це дедалі новими знахідками руїн з мармуровими колонами селищ догрецького періоду і майже безперервного ланцюга затонулих міст: Одесос, Аполонія, Месембрія, Істра, Тома і багатьох інших.

Якщо провести лінії від вершин...

Ця гіпотеза про грандіозний потоп на Чорному морі є ключем до розгадки записів Платона про досі легендарну древню зниклу Атлантиду. Чи не та це Понтіда —Чорноморська Атлантида, про яку в Причорномор`ї розповідає безліч стародавніх легенд? Дедалі більше вчених схиляється до думки, що її треба шукати не в Середземному морі, а з іншого боку Босфору — вірогідно, на дні біля узбережжя нинішнього Криму. Сучасні науковці вважають, що чорноморський потоп завдав жителям прибережних степів жахливого удару, та водночас сприяв розповсюдженню тих знань і навичок, які народилися в цих благословенних місцях, де, вважається, осіли перші на Землі людності орачів-хліборобів. Плодючість і благодатний клімат цих земель, працьовитість та інструменти були такі, що допомогли створити нашим давнім предкам недосяжне для інших племен «райське» життя. Та водночас у найпершій на планеті цивілізованій житниці потоп знищив і всі досягнення їхньої культури. Ті, хто врятувався від трагічної повені, втекли на захід, принесли у Європу свої знання і уміння, прискорили народження нової цивілізації обробки міді, будівництва, агротехніки, що стимулювало різнобічний розвиток людських талантів.

Та поки що питань тільки більшає. А пошуковці, які аналізують перспективи духовного майбутнього Алушти, знаходять нові езотеричні знаки, ключем і символом яких є тутешні гори Бабуган, Чамни-Бурун, Куш-Кая, Чатир-Даг і Демерджі, що випромінюють із земних надр досить потужну енергетику. Цікаво, що трикутник, утворений з ліній, проведених від основних вершин, під час обертання навколо вісі точно збігся з параметрами піраміди Хеопса, а центр віртуальної піраміди розташувався біля села Ізобільне — колишнього Корбеку (Корбекли). Порівняйте з таємничим Карбеніком (Карбоніком) — замком, у якому, за переказами, зберігалася легендарна чарівна чаша Грааля. Назва її звучала так і на прадавніх попередниках франко-валійських мов. Ще кілька трикутників, утворених на карті в результаті з`єднання лініями інших гір, засвідчили, що їхні вершини, може, не випадково(?) розташовані за сім кілометрів одна від одної, ніби кодують символи різних світових релігій. А якщо звести основу гіпотетичної піраміди в море — всі проведені від вершин приалуштинських гір лінії зійдуться за три кілометри від берега в унікальну точку. За гіпотезою Ігоря Борисова, саме там, на глибині 45 метрів (хоча навколо глибини понад 70 метрів), і знаходяться залишки споруд Атлантиди, засипані внаслідок потужної катастрофи. Їх збираються обстежити наукові експедиції. Характерно, що обриси гори Демерджі з майже фотографічною чіткістю увічнені в знаменитій картині Олександра Іванова «Явлення Христа народу», де Син Божий іде до людей уздовж озера, якого за часів життя художника ще не було. Прикметно, коли відображення картини дзеркально прикласти до фотографій, зроблених на березі нинішнього Ізобільнінського водосховища, обриси збіжаться теж повністю і точно,.. але вже не з горою Демерджі, а з сусідніми Куш-Кая, Бабуган і Чатир-Даг. А дзеркальне відображення фото з картини ще раз намалює острів у тій самій — віддаленій від Алушти на три кілометри — езотеричній морській точці. Атлантиду? Чи її столицю Акрополь з головним храмом Посейдона на пагорбі?

А може, взагалі не було ніякої Атлантиди, і все це лише понад 25-віковий міф, занотовані древніми греками непевні свідчення про легендарний материк—колиску нашої цивілізації?

Хоч би як хто ставився до, може, фантастичної, але підкріпленої багатолітніми дослідженнями кримської версії адреси легендарної Атлантиди: сумнівався, заперечував, сприймав чи вірив, безперечно одне — вона має право на існування та увагу вчених. Так уже повелося, що люди з правіку шукають утрачений Рай: Едем, Атлантиду, Тридесяте царство, Ельдорадо... Хоча достеменно знаємо: ключі від Раю у руках кожного з нас, а райські ворота, звісно, — на рідній землі, якій треба повернути терплячість, любов і добробут.

...Між іншим, недавно до Алушти приїздила італійська делегація, у складі якої був професор теології падре Джузеппе Дженарі, котрий розповів, що у сховищах Ватикану є інформація про майбутнє Алушти як усесвітнього духовного центру. Адже лише на її околицях збереглося 20 культових центрів шанованих віруючими різних конфесій, а біля підніжжя гори Аю-Даг знайдено майже 30 зруйнованих храмів-базилік.

Крим.