Не змінивши економічну ситуацію у країні, годі сподіватися, що кількість покинутих дітей зменшиться. Та вже сьогодні без додаткових затрат можна створити зовсім інакші умови для виховання знедолених маленьких громадян. Для цього було розроблено законопроект «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківської опіки».
У нашій країні, за даними соціалогічних досліджень, майже
1 мільйон 200 тисяч сімей, котрі хотіли б узяти на виховання дітей, та ба, жодний нормативно-правовий документ України не забезпечує пріоритетність сімейного виховання дітей-сиріт. До речі, в цивілізованому світі практика колективного виховання в інтернатних закладах увже давно відійшла в минуле. Сім’ю дитині може замінити лише сім’я.
На думку народного депутата Олександра Фельдмана, розробника вищезгаданого законопроекту, ситуацію можна змінити, якщо в основу чинної системи утримання і виховання сиріт покласти засаду: гроші мають ходити за дитиною, а не дитина за грошима.
— Нині установи інтернатного типу перебувають на балансі обласних бюджетів, а сімейного типу — на районних. Долю сироти вирішує глава районної держадміністрації. Він також відповідає за фінансування всіх статей районного бюджету. Влаштувавши дитину в інтернат, районний начальник знімає з себе і моральну, і матеріальну відповідальність за маленького громадянина — тлумачить чинну систему державного фінансування дітей-сиріт Олександр Борисович.
Фахівці твердять, що це — «економічна гармата», котра буквально «вистрілює» дітей до інтернату.
Фельдман пропонує в законодавчому порядку дозволити трансферти між бюджетами двох рівнів у тій частині, що стосується дітей-сиріт. Тобто хочеш віддати дитину до інтернату — плати за неї до обласного бюджету шість—вісім тисяч гривень. Або на ці само гроші влаштуй двох дітей до прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу у себе в районі. (Утримання дитини в сім’ї або дитячому будинку сімейного типу коштує три-три з половиною тисячі гривень. А це удвічі менше). І, звичайно, тоді главі райдержадміністрації вигідніше буде не віддавати дитину в інтернат, а дати їй все-таки шанс відчути себе коханою і захищеною в сімейному середовищі.
