15 травня Верховна Рада розгляне важливий законопроект, котрий зачіпає інтереси практично кожного українця. Адже Закон «Про телекомунікації» покликаний урегулювати ринок зв’язку.
Необхідність прийняття цього закону назріла давно. За словами народного депутата Бориса Беcпалого, галузь зв’язку — найтехнологічніша та найдинамічніша, а сучасного законодавства, що її регулює, немає. Через це керування ринком телекомунікацій в Україні проводиться практично у «ручному» режимі. Результат — ринок зв’язку, на думку депутата, надмірно монополізований.
Державний комітет зі зв’язку та інформатизації, що сьогодні водночас виконує функції державного керування та регулювання ринку, має великий вплив на монополіста «Укртелеком», керуючи держпакетом його акцій. А це, на мою думку, створює умови для лобіювання на державному рівні інтересів «Укртелекому» на шкоду іншим учасникам ринку й споживачам. «Сьогодні Держкомзв’язку та «Укртелеком», що перебуває під його впливом, є на ринку й гравцями, і суддями, і судовими виконавцями одночасно», — пояснює проблему депутат Беcпалий.
Законопроект, що буде розглянутий 15 травня, саме й покликаний вирішити цю проблему, передбачаючи створення в телекомунікаційній галузі незалежного регулювального органу — Національної комісії з питань регулювання зв’язку (НКРЗ). Такі комісії діють практично у всіх європейських країнах. І, як показує досвід тієї ж Німеччини, після створення в цій країні незалежного регулятора, конкуренція на ринку підвищилася, а тарифи на послуги зв’язку навпаки — знизилися.
Крім того, закон «Про телекомунікації» встановлює загальні правила гри на ринку, визначаючи права та обов’язки сторін. Що це дає простому споживачеві? По-перше, законопроект чітко захищає його право на відшкодування збитків, пов’язаних із неякісним наданням послуг. За цим комісія буде прискіпливо стежити. Під контроль комісії також підпадатимуть тарифи монополістів, а сам процес ціноутворення стане прозоріший і зрозуміліший.
Принциповим моментом є чіткий поділ функцій між НКРЗ і Державним комітетом зі зв’язку й інформатизації. За Держкомзв’язку залишаються питання державного керування ринку й видачі ліцензій на послуги й радіочастоти. НКРЗ виступає в ролі третейського судді в спірних питаннях із ліцензування. Якщо Держкомзв’язку порушив установлені законом терміни видачі ліцензії або необгрунтовано відмовив у її видачі, що частенько трапляється останнім часом, незадоволений учасник ринку має право звернутися в НКРЗ. Рішення комісії з даного питання для Держкомзв’язку обов’язкове до виконання. До речі, введення ліцензування послуг передачі даних і доступу до Інтернету законопроектом не передбачається.
Але є сили, що намагаються зберегти сьогоднішню ситуацію — у парламенті зареєстрований альтернативний законопроект. За словами одного з депутатів, збереження монополізму в галузі лобіюється окремими представниками колишнього керівництва Держкомзв’язку. В альтернативному проекті закону планується створити НКРЗ просто як департамент у складі Держкомзв’язку, а голову комітету і його першого зама автоматично вносити в число членів комісії. При цьому склад НКРЗ на затвердження Президенту України також пропонуватимуть перші чиновники галузі. На папері громадськість одержує рекомендованого європейськими стандартами незалежного регулятора ринку, а на ділі — комісія перебуватиме цілком під контролем чиновників. Тобто консервується нинішня ситуація безконтрольного володіння ринком. Який із законопроектів вибрати — це вже робота народних депутатів. А споживачам залишається тільки сподіватися, що 15 травня монополізм не пройде й буде прийнятий законопроект, котрий справді змінить ситуацію на краще.
