У  будь-якій економічно розвиненій країні економіку робить бізнес: і приватний, і державний, і суспільний. Україна ще перебуває у процесі приватизації і децентралізації економіки, тому приватним бізнесом виробляється лише невелика частина ВВП. У світлі цього дивними видаються рішення державних органів, які негативно впливають або гальмують бізнес у нашій країні. Адже це однаково відбивається і на приватному бізнесі, і на державному. Держава в такій ситуації — як змій, що пожирає свій хвіст. Тому не можна сказати, що проблеми бізнесу — це проблеми невеликої когорти підприємців. Насправді це проблеми економіки і суспільства.
Про те, що нині відбувається з бізнесом в Україні, ми попросили розповісти головного редактора газети БИЗНЕС Ігоря ВЛАСЮКА.
— Поділіться враженнями про український бізнес.
— Протягом багатьох років газета української буржуазії БИЗНЕС уважно стежить за розвитком української економіки й українського бізнесу. Зараз можна сказати, що ринкові механізми ще не до кінця сформовані в багатьох секторах економіки, не скрізь діє конкурентне середовище, багато галузей монополізовано державою. Монополізація деяких сфер пов’язана насамперед з нерозвиненістю цих сегментів ринку, у них не пройшли процеси приватизації, не налагоджена система нормального ринкового регулювання.
— Усе, про що ви сказали, — проблеми макроекономічні. А з якими проблемами зіштовхується кожний суб’єкт підприємницької діяльності у своїй повсякденній роботі?
— Є безліч проблем і на мікрорівні. Вони в основному виникають, коли підприємства намагаються вирішувати питання, пов’язані зі своїми зобов’язаннями перед державою чи навпаки — із зобов’язаннями держави перед ними. Найчастіше це питання оподаткування, ліцензування, державного контролю. Найсерйозніша проблема, що виникає в українських і закордонних підприємців, які працюють в Україні, перебуває у сфері податкового адміністрування. Питання навіть не в податкових ставках, а в системі сплати і контролю. Найяскравіший приклад — неповернення ПДВ по зовнішньоекономічних операціях. Це однаковою мірою стосується і переплачених податків. Держава як суб’єкт права поводиться некоректно: вимагаючи від платників податків неухильного дотримання законів, вона сама порушує встановлені нею ж правила. Ця проблема пов’язана з неврегульованістю загальних демократичних процедур у державі. Держава, на жаль, не створила механізмів, які нормально, на прийнятних для суспільства умовах, регулювали б усі відносини, що виникають в економічній сфері.
БИЗНЕС намагається привертати до цієї проблеми увагу громадськості, зокрема, тих людей, від яких залежить створення таких механізмів.
— Але ж за останні роки було прийнято багато хороших законів...
— В Україні не працюють нормально ні судова система, ні виконавча служба. Не розроблено законодавство в багатьох сферах життя й економіки. Багато норм законів допускають неоднозначне тлумачення.
Ми, зі свого боку, на сторінках БИЗНЕСу намагаємося висвітлювати ці проблеми, давати людям рекомендації, які дозволяють вирішувати спірні питання з державою.
Ми намагаємося радити державі, яким чином їй варто змінити власні регуляторні акти, щоб було добре і підприємцям, і самій державі.
Ми працюємо з комітетами ВР, проводимо в редакції «круглі столи» з актуальних проблем бізнесу й економіки, запрошуючи до розмови не тільки зацікавлених суб’єктів підприємницької діяльності, а і чиновників, у компетенції яких — регулювання тих чи інших ринків.
Проблема у тому, що деяка спільність людей, яка має захищати державні інтереси й уособлює собою державу, чомусь вирішила, що може підмінити собою державу. Тому дуже часто ті норми, які було прийнято трьома гілками влади —Президентом, Верховною Радою й урядом, не виконуються на місцях і в окремих відомствах.
— Ви хочете сказати, що основна проблема українського бізнесу — чиновники?
— Платник податків, справно виконуючи зобов’язання перед державою, щоб реалізувати свої гарантовані державою права, повинен домовлятися з якимось окремим чиновником. Це ж абсурд! Незважаючи на те, що в Україні створене демократичне законодавство, нема механізмів його виконання, забезпечення, контролю.
Величезна кількість українських чиновників не підконтрольна нікому. Приймаючи рішення, вони лише формально виходять з державних інтересів. А фактично багато таких рішень зовсім не відповідають державним чи суспільним інтересам. Це найбільша проблема українського бізнесу.
— Але цим перелік проблем бізнесу не вичерпується?
— Інші проблеми, пов’язані з роботою ринків, з відносинами між суб’єктами підприємницької діяльності, з організацією виробництва, бізнес- мени можуть вирішити і вирішують самостійно.
На сторінках БИЗНЕСу ми багато уваги приділяємо проблемам, пов’язаним з управлінням підприємством. Але самі підприємці кажуть, що це не такі серйозні проблеми  порівняно з вищевикладеними.
— Можливо, бізнесменам потрібно активніше долучатися до процесу законотворчості?
— Представники бізнесу активно йдуть у владу. У владу пішли і банкіри, і промисловці. Проблема у тому, що, прийшовши у владу, ці люди вирішують не так загальні проблеми, як проблеми своїх корпорацій, або лобіюють інтереси своїх ринків на шкоду іншим підприємствам чи іншим ринкам. Ця проблема пов’язана з відсутністю демократичної культури та із закритістю суспільства. Адже як суспільство довідається про ті чи інші новини компаній? За кордоном будь-яка зміна в компанії, чи то зміна засновників або злиття, обов’язково висвітлюється в пресі. З цього приводу скликаються прес-конференції, оголошується інформація, що стосується угоди, називаються цифри. У нас така інформація доходить до громадськості у вигляді чуток. Це пов’язано з відсутністю інформаційної культури зокрема і демократичної культури взагалі.
— Але позитивні зрушення все-таки відбуваються?
— Звичайно. Українське суспільство і система державного регулювання не стоять на місці. Вони, безперечно, розвиваються. Це пов’язано насамперед зі збільшенням частки приватного капіталу та зі зростанням його впливу. Приватний бізнес сприятливо впливає  на процеси законотворчості. В Україні з’явилося досить багато прогресивних законів, що стимулюють появу конкурентного середовища на тих чи інших ринках. Але, на жаль, це дуже повільний процес. Ми, зі свого боку, намагаємося брати найактивнішу участь у процесі покращення бізнес-середовища, економіки, суспільства загалом.
Газета БИЗНЕС завжди мала свою соціальну позицію, була виразником сподівань підприємництва, середнього класу. Я вважаю, чим більше підприємців, соціально та економічно активних людей буде залучено до влади, до процесів управління суспільством, тим скоріше це суспільство стане кращим.