Хто б ти не був, де б ти не жив — на хуторі, у селі, коло тунелю на півдорозі Київ — Львів, чи іще десь, є у тебе комп’ютер чи немає, якщо в тебе є бажання знати, розвивати світогляд, гідний людини, готовність докласти зусиль, щоб пробитися — перемогти, певен: ти подолаєш опір і сягнеш свого.
Щоправда, тобі не позаздриш.
Бути молодим і здобувати глибинні знання сьогодення іще більш складно, ніж було тоді, коли я був молодим і відчував доконечну потребу систематизованих знань. В університеті, до якого я кланявся і раз, і вдруге, місця для мене не виявилося. Декан журналістики вже в спину мені сказав: «І, взагалі, такі, як ти, письменники, тільки псують газету!»
Сумнівне твердження!
Ось збірки публікацій, які останніми роками друкувалися в газетах, у тому числі і таких, як «Голос України» та «Літературна Україна».
І все ж тобі можна позаздрити. Бо ти молодий. Ти тільки починаєш свою боротьбу, ім’я якій — життя людське!
Здається, наче щойно, учора, ставав на дорогу, яка сьогодні належить тобі, Михайло Ломоносов. Причував. Шукав звершення. З Архангельська прибився до Києва. Але бачив, що тут йому учитися нічому, і повернувся до Москви, щоб чекати справжнього... Або ось Шевченко. Ледве взнав кирилицю, а душа в облозі: цілого народу і усієї, не панської, історії. Кріпкий зроду, бунтівний Шевченко. А Гоголь? Тонке, хворобливе начало, яке іще в Ніжинській гімназії почало волати на увесь світ: «Но у меня океан в груди!»
Океан.
Прислухайся до себе, про що шепочуть хвилі? Збагни, для чого ти прийшов у світ. І, навіть знаючи, що ніхто, крім твоїх батьків, тебе не кликав, ніхто тебе не хоче, особливо у вищих сферах діяльності, подаруй собі перемогу! А ключ до неї відомий, єдиний — знання. Знання глибинні, не з комп’ютера і не з лекцій сумнівних академіків, яких розплодилося особливо рясно за останнього десятиліття, тобто у твій час.
Справжні знання людство збирало по золотій крупинці і, врешті, закарбувало в книгах. Їх світ відкривається тільки тим, хто їх знаходить і хто знаходить час, щоб розкрити їх обкладинки.
Самоосвіта доконечна! І тривати вона повинна постійно, від твоїх і до моїх літ.
Читай.
І живи щасливо.
