Позаминулого тижня в Кіровограді Прем’єр-міністр України Віктор Янукович застерігав керівників облдержадміністрацій про втрату посад, якщо підпорядковані їм території щодо соціально-економічному розвитку пастимуть задніх, а ціни на хліб зростатимуть. Минулого тижня на Житомирщині Голова Верховної Ради Володимир Литвин також звернув увагу на ціни, які формуються в АПК. Зокрема, на те, що закупівельні ціни на молоко нижчі за його собівартість.
Занепокоєння проблемами аграріїв у розпал весняно-польових робіт зрозуміле і давно на часі: споживчі ціни на продовольчі товари від початку року зросли вже на 6,3 відсотка, спровокувавши небажане зростання інфляції, а погодні умови підтверджують погані види на врожай. І Прем’єр-міністр, і Голова Верховної Ради розуміють, що доки не буде ладу з ціноутворенням на зерновому ринку, доти країна залежатиме від його імпорту, а інфляція буде ахілесовою п’ятою нинішнього уряду.
Озимі загинули на площі у 4,3 мільйона гектарів, отже, пересівати — добру половину. З’ясувалося, що втрати від нищівного буревію на Львівщині сягнуть не менш як трьох мільйонів гривень. Це лише крапля проти незапланованих витрат на пересівання озимих, нинішню сівбу і стабілізацію цін на ринку зерна. Імпорт зерна, спричинений недостатньою пропозицією на ринку і високими цінами на хліб, у першому кварталі зріс у 11,5 разу проти відповідного періоду минулого року. Серед стабілізаційних заходів урядовці серйозно поставилися до механізму прямих дотацій на хліб для малозабезпечених — не інакше, як з бюджетом ще помаїмося.
Особливості вітчизняної адміністративної реформи переконують: за чинної системи управління економікою будь-який керівник області сьогодні не спроможний самотужки ані захистити від банкрутства те чи інше підприємство, ані посприяти виробництву та здешевленню певного виду сільгосппродукції, коли на це немає відповідного циркуляра. Такі зрозумілі техніко-економічні показники, як продуктивність праці, собівартість продукції, фондовіддача, органи статистики давно скасували, а природу усіляких «ф’ючерсів» і «заставних цін» на місцях вивчати ніколи. Адже коли у Львові буревій, то, наприклад, у Донецьку 2,5 тисячі абонентів сидять без зв’язку через силу-силенну крадіжок телефонного кабелю тощо. На такому тлі обіцянка енергетиків знизити тарифи для аграріїв на період меліоративних робіт, про що повідав на тижні Міністр МінАП Сергій Рижук, сприймається на селі, як виграш у міжвідомчу лотерею. А обіцянка законодавчо захистити інтереси сільгоспвиробників — як соломинка для потопаючої у збитках галузі. Усе це вказує на неминуче зростання незапланованих витрат бюджету, без чого восени не одержиш запланованих доходів.
До речі, переважно завдяки обслуговуванню зовнішнього боргу у другий квартал ми увійшли з більш як мільярдним профіцитом бюджету. Глава Федерації профспілок України Олександр Стоян одразу нагадав про домовленість народних депутатів й уряду підвищити з 1 травня заробітну плату бюджетникам на 17,2 відсотка, а у вересні — ще на 12 відсотків. Чи погодиться уряд на це у розпал посівної — велике питання. У Федерації роботодавців України, як відомо, тривають консультації профспілкових лідерів довкола ймовірних наслідків збільшення мінімальної зарплати з липня до 237 гривень. Так от, серед аргументів противників цього кроку є такий: за даними Мінагрополітики, лише три відсотки сільгосппідприємств можуть похвалитися тим, що мінімальна тарифна ставка перевищує нині чинний мінімум у 178 гривень (!).
Як на мене, хліб не подешевшає вже до появи на ринку нового врожаю, а що він істотно перевищить 30 мільйонів тонн — малоймовірно. Не наврочити б різкої девальвації курсу гривні або обрізання восени соціально важливих статей загальнодержавного балансу, на чому уряди минулих скликань вже набили руку. Від цього дотепер страждали і в містах, і в селах.
На минулому тижні такі гіркі роздуми спробував розвіяти голова Нацбанку Сергій Тігіпко, який запевнив, що видатки на посівну не вплинуть на інфляційні процеси. У Нацбанку, справді, для цього достатньо інструментів, якими він оперує на високому професійному рівні. Кроки НБУ у валютному регулюванні в першому кварталі виявилися твердими й послідовними. Але протидіяти інфляції ефективно означає зміцнювати гривню, тоді як уряд під тиском обставин вже відчув спокусу її девальвувати. Про це неодмінно піде мова на цьому тижні в парламенті в контексті законодавчих змін до Бюджетного кодексу та держбюджету. І в контексті низки указів Президента України про чергові звільнення з посад і нові призначення на адміністративно-командному — даруйте за порівняння — фронті. Бо, їй-право, усе це свідчить, що боротьба за формування в країні самодостатнього середнього класу вже набуває обрисів військового наказу.
І все-таки все починається і закінчується проблемами аграріїв. А розв’язувати їх ніколи.
