Уряд звик рапортувати про успіхи на аграрному фронті. Ще б пак: урожай зернових за п’ять років збільшився з 24 мільйонів тонн майже до 40. Це дало змогу продати за кордон 11 мільйонів тонн і проголосити країну зерновою державою. Нинішнього року ситуація може змінитися з точністю до навпаки.
Новий агросезон розпочався з украй несприятливих прогнозів на майбутній урожай: озимі вимерзли на 3,5—4 млн. га, а посівна дуже запізнилася. Яровими зерновими засіяно трохи більш як 80 відсотків площ. Наче й була можливість ліпше підготуватися до виходу в поле, але ситуація складається надзвичайно серйозна. Оптимальні терміни весняно-польових робіт стискаються, а на чому орати — ще питання. На ходу лише половина техніки, решта давно відпрацювала свій термін.
Ціни на бензин і дизельне пальне поки що тримаються. Та й тут всюдисущі незалежні експерти обіцяють подорожчання. По-перше, ціни вже поповзли в Росії. По-друге, пропозиція нафтопродуктів у травні може знизитися на 10—17 відсотків. Це пов’язано з зупиненням на плановий ремонт Лисичанського НПЗ, а також початком ремонтних робіт на Дрогобицькому НПЗ.
І перспектива з кожним днем дедалі гіршає. За попередніми даними Гідрометцентру, внаслідок пилових бур 14—20 квітня загинув майже мільйон гектарів ярових посівів. Найбільших збитків завдано Херсонській, Запорізькій, Донецькій областям та АР Крим, трохи менших — Дніпропетровському регіону. Пилові бурі такої інтенсивності у весняний період, зазначають фахівці, у країні не реєстрували років з 25. Занепокоєний посушливою погодою уряд, в особі віце-прем’єра з питань агрополітики Івана Кириленка, через засоби масової інформації оприлюднив свої побоювання: така погода, мовляв, загрожує майбутньому короваю. За його словами, грунт у центрі і на півдні України просох уже на дев’ять сантиметрів — «усе залежить від дощу». А якщо найближчими днями рясних опадів не випаде, то попередній прогноз урожаю продовольчої пшениці в обсязі майже 10 млн. тонн може опинитися під загрозою (в радянські часи було і понад 30 млн. тонн).
Звичайно, за таких розкладок коровай нового сезону істотно подорожчає. Очікується, що у собівартості зерна-2003 частка затрат на придбання горючки, амортизацію і поточний ремонт машин та механізмів перевищить 50 відсотків. В Мінагрополітики поки що заперечують можливість істотних цінових коливань на продукт номер один. Але водночас соціальний плацдарм для таких непопулярних рішень уже готують. Міністерство має намір запропонувати урядові запровадити механізм бюджетних дотацій на хліб для низькооплачуваних категорій населення. Такий механізм, зазначив Міністр МінАП С. Рижук, стане одним із кроків з урегулювання проблеми коливань цін на хліб.
Хай як прикро, а другим кроком до врегулювання цієї проблеми, схоже, стане масове ввезення хлібних культур. Україна вже «підсіла» на імпортне зерно — з початку нинішнього року після майже річної перерви країна почала його закупівлю на світовому ринку через зменшення пропозиції та високі ціни на продовольчу пшеницю і борошно на внутрішньому. В січні— березні цього року імпорт збільшився в 11,5 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року. Така динаміка, як очікують, активно розвиватиметься: наприкінці квітня Кабмін доручив Міністерству закордонних справ та Міністерству економіки і з питань європейської інтеграції забезпечити умови для імпорту продовольчого зерна із Казахстану та Росії, щоб запобігти зростанню внутрішніх цін на хліб.
На тлі суцільного песимізму маємо (насамперед для аграрного блоку уряду) й оптимістичну перспективу. Механізм заставних закупівель зерна, над запровадженням якого вже не один рік б’ються в кабінетах на Банковій і Грушевського, нинішнього сезону може не знадобитися. Адже такі закупівлі мають на меті не допустити обвалу цін на внутрішньому ринку і в такий спосіб гарантувати сільгоспвиробникам мінімальний прибуток за вирощену продукцію. А низька пропозиція в нашому випадку диктуватиме високий попит. І, відповідно, високу ціну.
