Дорогі співвітчизники!

Від усього серця вітаю вас зі святом, яке відразу ж по своєму народженні стало справді всенародним і залишиться таким на віки.

Цей день приходить до нас щовесни і, як сама весна, завжди сповнений високого хвилювання і неповторності. Увібравши в себе подих минулого, барви оновленої землі і відродженого життя, Велика Перемога кожною своєю річницею наскрізно пронизує всю новітню вітчизняну історію, зміцнюючи зв’язок часів та поколінь.

Врятований світ пам’ятає і не забуде тих, хто став на шляху фашизму і зупинив його нестримний, здавалося, поступ. І жодні слова, гори літератури про війну і все те, що ще буде про неї написано та сказано, не в змозі передати всю велич їхнього подвигу і ціну, якою заплачено за незабутній травень 1945-го.

То був не просто підсумок небаченого за своїми масштабами військового зіткнення. То було торжество добра над злом, ідей гуманізму і прогресу — над жорстокістю і найчорнішим мракобіссям. Питання стояло так: перемогти або загинути, впасти під кованим чоботом агресора.

Відповідь на це дали насамперед 1418 днів і ночей Великої Вітчизняної. Те, що вирішальний внесок у розгром фашизму зробили народи Радянського Союзу, визнавали й визнають чесні, неупереджені люди на планеті.

Синівське спасибі і доземний уклін вам, шановні ветерани, герої фронту і тилу!

Кажуть, що найвищі закони записані у серці. Для нас, нащадків і спадкоємців тих, хто не повернувся з поля бою, пішов у вічність вже у повоєнні часи і хто залишається поруч з нами, таким законом має завжди бути вірність справі і пам’яті солдатів Перемоги. У нинішньому неспокійному світі це означає насамперед постійне і послідовне обстоювання принципів миру і безпеки, відвернення та попередження загрози збройних конфліктів, боротьба проти тероризму в усіх його формах і виявах.

Святий наш обов’язок і в тому, щоб зберігалася і поповнювалася, не тьмяніла і не спотворювалася велика правда про війну та всіх її учасників — від рядового до маршала.

У цій правді — одна з підвалин, на яких тримається, живе і діє нація, зберігається і приростає її духовність, на яких виховуються все нові покоління, твориться сьогодення й окреслюються перспективи.

Вклоняючись своїм славним попередникам, пам’ятаймо мудру і перевірену часом думку: щасливий той народ, у якого написані ще не всі сторінки у книзі його історії.

Подбаймо ж спільно про те, щоб в історії України таких сторінок було більше, щоб перед нею відкривалося майбутнє, гідне великого народу.

Зі святом, дорогі співгромадяни! Нехай зігріває всіх нас незгасне світло Перемоги, додає сил та наснаги для добрих справ в ім’я Вітчизни і миру.

Володимир ЛИТВИН.