Де знайти пристойну дитячу книжку? Цікаву і повчальну, добре ілюстровану і бажано українською мовою? Це не дає спокою молодим батькам.
Серед закордонного ширвжитку, що звалився на вразливі дитячі душі, і купи «ужастиков» знайти хоч щось гідне стало складно. Вмикаєш телевізор, а відтіля: «Я живу на брудному, смердючому смітнику...» Ні, це не фільм жахів, це лише дитячий мультик! Але різниця невелика. На жаль, таких прикладів дуже багато.
І що більше насильства і нісенітниці на екрані, то сильніше в батьків бажання заповнити душу малюка, що поки ще не зачерствіла, чимось світлим і добрим. Тією ж гарною книжкою. Спілкування з нею завжди збагачувало людину інтелектуально і духовно.
Знайти таку книжку теж непросто. То якість погана, то нецікава. Із девізом «Хто шукає — той завжди знайде!» я об’їздила кілька столичних ринків і магазинів. І знайшла чимало гідного. Але серед маси книжок на прилавках більшість — російського виробництва. А живемо ми в Україні, і кортить, щоб дитина звикала до української мови і культури. Бо, пригадую, ми в школі вивчали рідну природу за знаменитою картиною «Грачи прилетели». Гарна картина, але ж від нас граки на зиму не відлітають! От тобі й «рідна природа»...
Чудові книжки в нас видає Іван Малкович (столичне видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га») — та невже він один на всю країну?
І ось нещодавно в руки мені потрапили книжки Чернігівського видавництва «Деснянська правда». Вони й українською, і російською, але всі такі яскраві й цікаві, що «мовне питання» знімається саме по собі. Мої хлопчаки одразу взялися читати й розфарбовувати книжки. Дуже сподобалися нам «Математика для тямущих», «Уроки інспектора ДАІ» та і просто казки і вірші. Гарні і повчальні:
Кіт з Рябком були друзяки.
Котик нишком у собаки
Брав щоразу м’ясо, сало.
Бо котові завжди мало.
А Рябко зітхав у тузі:
«Хай бере, на те ми друзі».
Діти, ви скажіть мені:
Кіт був друг Рябкові?..
Що і слід було довести: маємо свою рідну книжку, здатну зацікавити і дитину, і батьків. Як я довідалася, «Деснянська правда» виконує спеціальну обласну видавничу програму. Але такі видавництва є не лише в Чернігові. Проте цих книжок не побачиш на прилавках. Чому? Хіба привезти книжку з Росії дешевше, ніж з Чернігова? Мабуть, когось це влаштовує. Як у казці про шахове королівство, де злий міністр, бажаючи заволодіти троном, мучив законного спадкоємця страшилками власного витвору. Але юний піонер врятував спадкоємця. Де той піонер, що подбає про нормальне циркулювання книжок, котрі в Україні є. І вони потрібні дітям. Бо виходить — «Кіт не друг Рябкові?»
