Залізному коню на місці не встояти

Якщо у 2000 році збитки галузі перевищували мільярд гривень, то вже у 2001-му чистий прибуток становив понад 200 мільйонів. І заробітна плата залізничників зросла втричі — тут у середньому заробляють 800 гривень. За словами Міністра транспорту України і генерального директора Укрзалізниці Георгія Кірпи, важливо, що змінилося ставлення людей до професії. Дух змагання і бажання щось зробити дають хороші результати. Галузь відновлюється не частинами, а загалом, створено належну технічну базу для функціонування залізничного транспорту. На думку Георгія Миколайовича, Укрзалізниці вдалося довести, що ефективно можна працювати і з нинішнім законодавством, і на теперішньому етапі розвитку вітчизняної економіки. Головне — підходити до справи грамотно. Скажімо, протягом двох років залізниця сплатила 6,6 мільярда гривень податків. А більш як 7 мільярдів повернула, ліквідувавши посередництво і бартер. Це видається показовим, адже свідчить про роботу в інтересах галузі, а не на користь окремих осіб чи організацій. Як зазначив Георгій Кірпа, нині в реформуванні транспортної сфери з’явилася система. Раніше кожна із залізниць самостійно намагалася впоратися з ремонтом рухомого складу, закупівлею техніки. Сьогодні є стандарт, за яким працюють усі дороги.

Ще одне досягнення — Південно-Західна залізниця поставила на електровози прилади автопілоту. Це дає змогу ощадливо використовувати електроенергію і автоматизувати процес. Узагалі на Укрзалізниці роблять ставку на заміну ручної праці механічною. Наприклад, на модернізації колій швидкісного напрямку Київ—Дніпропетровськ («ГУ» про це вже розповідав) працює машина для планування та стабілізації колії. Раніше таку роботу виконували монтери колій. А тепер це «головний біль» машини (перша такого типу в СНД і п’ята у світі), створеної Старокраматорським заводом спільно з австрійською фірмою Plasser&Theurer. До речі, у Західній Європі таке завдання виконують дві окремі машини, які коштують 21 мільйон гривень. А україно-австрійський варіант зі здвоєною функцією — 16 мільйонів гривень. Знову-таки певна економія. Крім того, за словами начальника колійного господарства Укрзалізниці Михайла Костюка, є ще одна перевага механіки — після неї колія не потребує обкатки. Це означає, що вже перший поїзд може їхати оновленою залізницею з максимальною швидкістю. Варто зазначити, що частка українських комплектувальних у такій машині — 40 відсотків. А от частка малої механізації для колійного господарства вітчизняних підприємств на залізниці — практично сто відсотків. Це принципова позиція керівництва галузі. Отже, є добрий шанс розвиватися українським виробникам. Винятки роблять тільки для тих іноземних зразків, які наші заводи ще не встигли освоїти. Зокрема, це високошвидкісні верстати для порізки рейок. До слова, такий інструмент перерізає рейку за три хвилини.

Важливий напрям роботи залізничників — оновлення вагонів. Іноді вдається майже диво: зробити «лялечку» з електричок, яким понад 40 років, тоді як строк експлуатації — 28. Переважна більшість пасажирських перевезень здійснюється у приміському сполученні. Нині відремонтовано 87 відсотків електро- та 92 відсотки дизельних поїздів. Тепер там новий інтер’єр — зносостійкий лінолеум, нові двері, вікна, туалети, надійніші та комфортніші сидіння.

Я для себе визначила принцип генерального прибирання. Він такий: вимити підлогу не тільки там, де немає килимового покриття, а й під килимом, і випрати сам килим. Так само чинять і в реформуванні транспортної галузі. Робота триває не лише на залізниці. За словами міністра, нині розроблено програми з усіх видів транспорту. Георгій Миколайович каже: «Ми знаємо, що потрібно зробити, щоб навести порядок у всіх сферах транспорту». Один з напрямів роботи — автомобільні дороги. Триває будівництво автобана Київ—Одеса. Георгій Миколайович розповів, що його почали будувати, не маючи фінансування. Інакше інвестор сюди не прийшов би, каже пан Кірпа. А тепер транспортники розглядають пропозиції на кредит і українських комерційних банків, й іноземних компаній.

І наостанок. Діяльність Укрзалізниці — це не тільки розвиток галузі, а й розв’язання низки соціальних проблем: будівництво житла для військовослужбовців у Севастополі, створення станції переливання крові та центру швидкої медичної допомоги в Києві, адресна допомога соціально незахищеним верствам населення, матеріальна підтримка пенсіонерів-залізничників тощо.