Хоче і має право бути почутою

Водночас глава парламенту вважає, що немає потреби в розробці нової європейської стратегії, просто слід діяти так, як діють держави, що мають на меті інтегруватися в Європейський cоюз. «Ми не ставимо питання про негайне членство в ЄС, — зауважив Володимир Литвин. — Але Україна хоче брати участь у виробленні європейської політики. Це найефективніший шлях до ЄС». Таку позицію Києва було озвучено під час численних лондонських зустрічей. А інтеграційні наміри України, так само, як і плани щодо вступу до Світової організації торгівлі та розширення співробітництва з НАТО, були однією з головних тем переговорів у Великій Британії, починаючи від дискусії у Королівському інституті міжнародних відносин і завершуючи перемовинами з главами обох палат британського парламенту.

Щодо вступу до СОТ, то глава ВР сподівається, що вже наступного року це питання буде розв’язано. Київ уже може сказати, що Сполучені Штати висловили підтримку членству України в цій організації. Досить перспективним видається і співробітництво з НАТО. На думку Володимира Литвина, нині відносини з альянсом значно кращі, ніж з ЄС, бо співробітництво має регулярний характер. Також під час виступу в Королівському інституті міжнародних відносин глава парламенту зауважив, що розширення ЄС до рубежів України, а також статус «сусіди», який отримала наша держава, відкривають для неї великі перспективи, «хоч який принизливий вигляд цей статус має в очах деяких наших політиків». Водночас активне співробітництво з ЄС «дозволить нам відмовитися від політики різновекторності».

Проте Володимир Литвин наголосив і на тому, що Україна й надалі зацікавлена в розбудові добросусідських відносин з Росією. Хоч перспективи співробітництва в рамках «четвірки», схоже, оцінює не дуже високо. «Це політичний маніфест, який має під собою добрі побажання використовувати можливості чотирьох країн для розв’язання економічних проблем... Але вже з’ясувалося, що бачення країнами форм співпраці не в усьому збігається, — заявив Голова ВР. — Ми розглядаємо це утворення як зону вільної торгівлі, а також можливість розпочати консультації між сторонами під час вступу до СОТ».

Порушувалася під час переговорів і тема можливої участі України в повоєнній відбудові Іраку. Голова українського парламенту ще раз заявив, що Київ зацікавлений у цьому, до того ж наша держава може запропонувати і досвід, і фахівців.

Про це, зокрема, йшлося під час переговорів з главою Комітету з питань оборони британського парламенту Брюсом Джорджем. Діалог продовжиться вже в травні, бо пан Джордж планує побувати в Києві. Запрошення відвідати Україну отримали і глава верхньої палати парламенту Великої Британії Лорд-канцлер лорд Ірвін Ларгський та глава нижньої палати Майкл Мартін. До речі, однією з головних цілей візиту було відновлення міжпарламентських відносин. Переговори з членами британської делегації Міжпарламентського союзу та членами Британсько-української всепартійної групи засвідчили, що в Лондоні добре обізнані зі станом справ в Україні, а також усвідомлюють роль нашої держави у зміцненні міжнародної безпеки. Зокрема, заступник голови Британсько-української всепартійної групи лорд Хау Абервонський заявив, що Велика Британія бачить Україну як невід’ємну частину не лише євробезпеки, а й усієї трансатлантичної системи. Володимир Литвин, у свою чергу, зауважив, що «Україна хоче і має право бути почутою в Європі і в світі». І щодо цього великі перспективи відкриває міжпарламентське співробітництво і на рівні голів законодавчих органів, і в міжпарламентських організаціях. Глава ВР також вважає за необхідне поновити Програму підтримки ВР, яка протягом трьох років здійснювалася за сприяння Форін офісу та Міністерства міжнародного розвитку Великої Британії. У рамках програми відбулося кілька десятків семінарів, присвячених різним аспектам державотворення, законодавчого процесу, співпраці гілок влади. А протягом останніх двох з половиною років на рівні двох парламентів узагалі не було жодного контакту. Тоді як Україна, за словами глави українського парламенту, «дуже зацікавлена в перейманні досвіду організації політичної системи Великої Британії, оскільки ми сьогодні працюємо над реалізацією власної політичної реформи».

Що стосується конституційних змін, то Володимир Литвин вважає: цю роботу необхідно завершити ще до наступних президентських виборів, щоб де-юре закріпити те, що існує де-факто. Водночас глава ВР знову повторив свою думку, що Україні на цей момент не потрібен двопалатний парламент. На запитання журналістів, як він оцінює шанси на президентство Прем’єр-міністра Віктора Януковича, а також чи планує сам виставляти свою кандидатуру на президентських перегонах, Володимир Литвин відповів, що шанси Януковича досить великі, а сам він брати участь у виборах не планує.

Окремим пунктом програми були переговори з головою Європейського банку реконструкції та розвитку Жаном Лем’єром. До речі, Жан Лем’єр також побуває в Києві приблизно 20—21 травня. Плановано, що в цей час тут зустрінуться міністри довкілля європейського регіону. Тема побудови нового саркофага «Укриття» й добудови Рівненської та Хмельницької АЕС була однією з головних під час перемовин. Як заявив Володимир Литвин на прес-конференції, йшлося про забезпечення з боку парламенту України виконання програми, підписаної між урядом нашої держави та ЄБРР. Зокрема, Верховна Рада має ухвалити деякі законодавчі акти, які поки що є каменем спотикання у відносинах з ЄБРР. Наприклад, закон, який звільнив би від оподаткування міжнародні внески на побудову «Укриття». Водночас Володимир Литвин зауважив, що цей законодавчий акт має бути дуже точний, щоб «до нього не підвісили пільги і для інших структур». Окрім того, необхідно прийняти й декілька інших рішень, пов’язаних із ратифікацією угод щодо добудови двох блоків на Рівненській та Хмельницькій АЕС, а також податкове законодавство, яке сприяло б приходу в нашу економіку інвестицій.

Загалом на підсумковій прес-конференції Володимир Литвин заявив, що його враження від лондонських зустрічей найкращі. «Я очікував, що розмови будуть критичніші. Однак відчувається, що Велика Британія зацікавлена у співробітництві з Україною і стежить за подіями, що в нас відбуваються».

 

Лондон—Київ.