Нова норма: Верховна Рада України ухвалила новий Цивільний кодекс України (далі — ЦК).
Це означає, що законодавством докладніше регламентовано право власності та інші речові права (цим питанням присвячено третю книгу ЦК). Так, новим законом закріплено правовий принцип, відповідно до якого право власності непорушне:
— ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні;
— власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не може втручатися у здійснення власником права власності;
— діяльність власника може бути обмежена чи припинена лише у встановлених законом випадках і порядком.
ЦК встановлює, що фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком забороненого законодавством — зброї (крім мисливської, пневматичної та спортивної), боєприпасів, вибухових речовин, бойових отруйних речовин, наркотичних, психотропних, сильнодіючих отруйних лікарських засобів без призначення лікаря, спецзасобів негласного отримання інформації тощо. Прийнятий ВР у першому читанні проект закону «Про право власності на окремі види майна» передбачає 17 видів такого особливого майна.
Фізичним та юридичним особам новий ЦК дозволяє мати у власності необмежену кількість майна (у тому числі автомобілів, будинків, підприємств тощо), без будь-яких «планок» його вартості чи якісного складу. Та знову ж таки за одним винятком — законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки у власності однієї фізичної та юридичної особи.
Набагато докладніше, порівняно з чинним ЦК, новим Цивільним кодексом урегульовано питання набуття права власності — за договором, на новостворене майно, на перероблену річ, на безхазяйну річ, на знахідку, на бездоглядну домашню тварину, на скарб чи, скажімо, у разі приватизації державного або комунального майна. Зокрема, передбачено, що за договором право власності у набувача виникає, як правило, з моменту передачі йому майна; власником новоствореного майна стає особа, яка це майно виготовила (створила); на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) таке право виникає з моменту завершення будівництва (до його закінчення особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які було використано у процесі цього спорудження).
Новим ЦК чіткіше вирішено проблему привласнення загальнодоступних дарів природи. Встановлено, що особа, яка зібрала ягоди, лікарські рослини, зловила рибу або здобула іншу річ у лісі, водоймі тощо, є їхнім власником, якщо вона діяла відповідно до закону, місцевого звичаю або загального дозволу власника відповідної земельної ділянки.
Істотно змінено новим ЦК і підхід до проблеми власності тих, хто губить і знаходить. Відтепер, за загальним правилом, особа, знайшовши загублену річ, зобов’язана негайно повідомити про це того, хто її загубив, або власника речі і повернути їм знахідку або ж (якщо власник невідомий) здати таку річ на зберігання міліції чи органові місцевого самоврядування.
Разом з тим, якщо вам пощастило знайти загублену річ, то вона через шість місяців з моменту заявлення про знахідку міліції або органові місцевого самоврядування може стати вашою, коли вам «поталанить» ще раз, а точніше: 1) не буде встановлено власника або іншу особу, яка має право вимагати повернення загубленої речі; 2) власник або інша особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі, не заявлять про свої права на річ тому, хто знайшов, міліції чи органові місцевого самоврядування.
Звертаємо увагу, що з набранням чинності новим кодексом інакше поведеться і «суперщасливчикам», які знайдуть скарб, тобто закопані у землю чи приховані іншим способом гроші, валютні цінності, інші цінні речі, чий власник невідомий або за законом втратив на них право власності. Як відомо, за старим, але ще чинним кодексом такий «суперщасливець» мусить здати виявлений скарб державному фінансовому органу. Багатство переходить у власність держави, а «скарбошукачеві» залишається право на отримання винагороди у розмірі 25% вартості зданих цінностей (скарбу). (Як тут не пригадати про «Пригоди італійців у Росії».)
За новим ЦК право власності на скарб набуває особа, яка його виявила. Виняток становить лише скарб, що є пам’яткою історії чи культури, — право на нього набуває держава, а «скарбошукачеві» дістанеться винагорода у розмірі 20 відсотків від вартості знахідки.
Для довідки: новий ЦК парламент ухвалив 16 січня 2003 р., він набирає чинності з 1 січня 2004 р. З повним його текстом можна ознайомитися у «Голосі України» за 12 та 13 березня ц. р.