Завершився офіційний візит у Республіку Білорусь делегації Верховної Ради України на чолі з її Головою Володимиром Литвином. Учорашній день позначився зустрічами з Головою Ради Республики Білорусь Олександром Войтовичем, а також Президентом Олександром Лукашенком.
Як зауважив Олександр Войтович, «Білорусь сподівається, що цей візит стане хорошим поштовхом для розвитку відносин між країнами, у тому числі й у парламентському вимірі. Як буває у перехідний період становлення держави, є проблеми. І зустрічі на парламентському рівні повинні сприяти тому, щоб ці проблеми успішно розв’язувалися». Володимир Литвин підкреслив: «Проблем немає між людьми, країнами і народами, які не цікаві одне одному. Ми б хотіли, щоб співробітництво набуло системного характеру і щоб ми заговорили прагматичною мовою». Володимир Литвин також знову зауважив, що настав час обновити Декларацію про співробітництво між парламентами, підписану 1999 року, і, можливо, зафіксувати в ній потребу створення Міжпарламентської групи співробітництва, котра визначатиме перелік питань, які необхідно обговорювати і розв’язувати.
Ще напередодні зустрічей українські делегати говорили, що, певно, під час бесіди буде порушено питання про ратифікацію білоруським парламентом Договору про держкордон. Але радили не поспішати з прогнозами, мовляв, хто знає, як піде зустріч, і взагалі не Голова Верховної Ради повинен підштовхувати Білорусь до цього кроку. Тему кордону порушив сам Президент Білорусі Олександр Лукашенко.
Запровадженню розробок у виробництво активно сприяє асоціація «Укроліяпром», яка об’єднує 28 олієжирових підприємств держави та забезпечує інститут централізованими замовленнями. Адже у більшості підприємств цієї галузі проблема та сама: як удосконалити виробництво, щоб продукція, яку випускають, могла скласти конкуренцію імпортній за термінами виготовлення, собівартістю і, найголовніше, за якістю? Науково-технічна підтримка НДІ олій і жирів у цьому питання просто незамінна. Адже вона охоплює всі етапи виробництва — від первинної переробки сировини до випуску олії, маргарину, майонезу та інших видів продукції.
Фахівці інституту розробляють проекти реконструкції та створення нових виробничих ліній. Ця діяльність НДІ ліцензована не лише в Україні, а й у Росії, де УкрНДІОЖ успішно конкурує з місцевими проектними установами, а також у Білорусі, де немає таких інститутів. А для тих підприємств, в яких поки що бракує коштів на заміну обладнання, передбачено «швидку допомогу»: УкрНДІОЖ спільно з кафедрою технології жирів Національного технічного університету «ХПІ» розробив спеціальні технології зменшення шкідливих домішок в олії до міжнародних норм. У впровадженні цієї відносно дешевої технологічної операції особливо зацікавлені українські підприємства-експортери, які нині постачають свою продукцію до США, країн ЄС, Азії та Африки.
На піднесення якості продукції спрямовано й такий вид діяльності НДІ, як розробка технічних умов та іншої документації нормативного характеру.
— Перевірити якість сировини і готової продукції підприємствам галузі допомагає випробувальна лабораторія, яка діє при нашому інституті й акредитована в УкрСЕПРО, — каже директор УкрНДІОЖ Павло Петик. — Наприклад, виявити домішки важких металів у досліджуваному продукті допомагає німецький спектрофотометр. В Україні таких сучасних приладів лише декілька. Крім того, лабораторія володіє всіма сучасними методиками досліджень жирових продуктів. Але для безперервного контролю якості кожному заводові потрібна власна лабораторія, і ми розробляємо проекти їх створення та оснащення, а також методики лабораторних досліджень. Такі лабораторії останнім часом з нашою допомогою модернізовано на Приколотнянському і Волчанському ОЕЗ (Харківська область) і Троїцькому ОПЗ (Луганська).
— Інститут активно працює і над удосконаленням рецептур ходових продуктів. Серед його розробок — маргарини і майонези з жирністю від 20 до 90 відсотків. Однак нині підприємства віддають перевагу маложирним продуктам, — зазначає Павло Петик, — вони дешеві та корисні для здоров’я. До речі, біологічній цінності продукції ми приділяємо особливу увагу. Споживачі вже гідно оцінили маргарини «Харківський», «Літній» з радіопротекторними добавками, майонез «Здоров’я» з підвищеним вмістом вітаміну E.
Завдяки тому, що розробки інституту мають успіх у партнерів, торік прибуток становив майже 150 тисяч гривень. Для науки це — чималі гроші.
— Ми маємо змогу дозволити собі таку «розкіш», як вчасна виплата заробітної плати, котру, до речі, вдалося навіть підвищити в середньому до 400 гривень, — каже директор. — Але все-таки для перспективного розвитку отриманих доходів замало. Більшість співробітників працюють уже понад 20 років, колектив потребує природної ротації, а навчання молодих фахівців стає у добру копійчину. Та й молодь не вельми прагне працювати нині в НДІ, які живуть від замовлення до замовлення, не отримуючи жодної копійки з держбюджету. Але ми державна установа і без регулярного фінансування не в змозі працювати на перспективу. Кілька років тому було створено галузевий інноваційний фонд. За його кошти ми свого часу оновили обладнання, розпочали роботу над кількома довготерміновими проектами. Але тепер фонд ліквідовано, і ці дослідження довелося згорнути.
Не до жиру, аби живу — такий принцип ставлення держави до науки ніколи й ніде не був актуальний. Час і нам від нього відмовитися.
Харків.
