Безперечно, події минулого тижня матимуть якщо не вирішальний, то істотний вплив на розвиток політичних процесів в Україні. Вирішальний чинник — затвердження програми діяльності уряду конституційною більшістю. Як підкреслюють оглядачі, уряду Віктора Януковича вдалося навіть поліпшити результат, досягнутий нинішнім «каліфорнійським в’язнем» — колишнім прем’єром Павлом Лазаренком, який свого часу одержав підтримку 335 народних депутатів. За програму першого в історії України коаліційного уряду голосували навіть представники радикальної опозиції.

Щоправда, програму затвердити, хоч і непросто, але можна. Інша річ — її виконання. Тобто домогтися поліпшення соціально-економічного становища громадян України. Але то вже інша тема. А спочатку спробуємо проаналізувати, що ж відбулося у сесійному залі.

«Бомба» Президента

Традиційне щорічне послання глави держави цього разу було доволі нетривале, але досить насичене. Леонід Кучма ще раз підкреслив потребу проведення політичної реформи. Зокрема, ще до закінчення повноважень Президента України. Він повторив головні тези свого бачення конституційних змін у державі. І водночас похвалив опозицію за вироблену спільну точку зору на пропоновані зміни моделі управління державою.

Зрозуміло, опозиція має своє бачення політичної реформи, яке не збігається з президентським. Зокрема щодо призначення силовиків, утворення двопалатного парламенту і функцій верхньої палати. Саме тому глава держави запропонував провести «круглий стіл» за участю народних обранців, партій, уряду та Президента України.

У цій ситуації опозиції, найпевніше, відступати буде нікуди. А тому вона таки сяде за «круглий стіл». Інше питання: який буде кінцевий результат? З другого боку, оглядачі звертають увагу на те, що не виключене проведення референдуму з питань внесення змін до Основного Закону країни на підставі статті 5 Конституції. Однак водночас є кілька проблем. Перша — в головному документі країни чітко виписано процедуру внесення змін до Конституції. Окрім того, кілька років тому Конституційний Суд України виніс вердикт, відповідно до якого конституційні зміни за допомогою народного волевиявлення проводити не можна. Отже, запропонована реформа поки що опинилася в замкнутому колі правових норм.

Леонід Кучма запропонував також надіслати проект пропонованих змін до Венеціанської комісії та до Ради Європи на експертизу. Однак, попри твердження деяких аналітиків, є сумніви, що ці дві високі інстанції підтримають проект у тому вигляді, в якому він надійшов до парламенту. Особливо з урахуванням європейської традиції розподілу повноважень гілок влади і формування механізму стримувань і противаг. І ще одне: чи матимуть значення висновки «венеціанців» та РЄ для коригування запропонованого проекту конституційних змін? Чи зможе глава держави відмовитися від деяких норм у законопроекті, які він і надалі відстоює, зокрема щодо призначення силових міністрів та глав місцевих державних адміністрацій?

Власне, «бомба» Президента може вибухнути і під опозицією, і під парламентською більшістю.

Янукович починає і перемагає. Поки що

Немає сумніву: затвердження програми діяльності уряду — успіх передусім Прем’єр-міністра. Особистий успіх. Передусім з огляду на кількість народних обранців, які підтримали кандидатуру Віктора Януковича під час затвердження на високій посаді. Саме тому було чимало скептиків (у тому числі автор цих рядків), які сумнівалися, що парламент взагалі зможе затвердити цей документ. Адже не таємниця, що таким чином посилювалися позиції прем’єра. Особливо з огляду на майбутні президентські вибори. Результат голосування, звичайно, несподіваний, який свідчить про колосальну роботу, проведену соратниками керівника уряду.

Власне, тому черговий з’їзд Партії Регіонів, який відбувся в суботу, став своєрідним підсумком тижня і пройшов як з’їзд «партії переможців». Як і очікувалося, її очолив Віктор Янукович. «Регіональники» не приховують також амбіцій і заявили, що висунуть власного кандидата на президентських перегонах, хоча сам Прем’єр-міністр на прес-конференції наголосив, що для нього головне — виконання програми уряду. Щоправда, він висловив кілька тез, які можна розцінювати як основу майбутньої програми претендента на високу посаду. Зокрема, Віктор Янукович вважає, що в Україні треба запровадити подвійне громадянство і розвивати російську та інші національні мови.

Однак не так все просто, як декому може здатися. Передусім варто звернути увагу, що у цьогорічному посланні Президента України чимало уваги було зосереджено на економічних проблемах. Леонід Кучма вважає, що економічне зростання вичерпало свій ресурс і може розпочатися застій.

Навіть лояльні до уряду аналітики висловлюють переконання в тому, що показники першого кварталу не можуть слугувати за орієнтир майбутнього результату. Окрім того, нема можливості для збільшення зарплат. А Міністерство економіки спрогнозувало інфляцію на рівні 8, а не 6 відсотків. А це не може не відбитися на рівні життя більшості громадян держави.

Окрім вирішення економічних проблем, не виключено, що саме на плечі прем’єра ляже і проведення політичної реформи. І зрив домовленостей з опозиціонерами стосовно законопроекту про вибори народних обранців на пропорційній основі може також позначитися і на її результатах, і на подальшій долі прем’єра.

Одне слово, Віктору Януковичу поки що спочивати на лаврах не доводиться.

Битва при парламентському Ватерлоо

Для опозиції затвердження програми діяльності уряду і прийняття закону про вибори на пропорційній основі стали своєрідним Ватерлоо. Як свого часу Наполеон, так і опозиція свої битви програли. Поразка — нищівна, попри всі звинувачення, висунуті на адресу прем’єра. Поразка засвідчила відсутність стратегічного мислення, вміння аналізувати ситуацію і координувати свої дії. Схоже, опозицію не так цікавив сам закон про вибори, як ними рухали різні інтереси. Про це свідчать і деякі заяви народних обранців, зроблені по гарячих слідах засобам масової інформації.

З другого боку, є деякі підстави стверджувати, що опозиція, за спортивним терміном, перебуває у глибокому нокдауні. Дехто з її представників уже пропонує співпрацювати не з Прем’єр-міністром, а з Президентом України Леонідом Кучмою. Окрім того, її представники запропонували координатору парламентської більшості укласти угоду про співпрацю більшості з опозицією. Однак переможці нинішнього раунду політичних змагань тепер не поспішають відгукнутися на пропозицію «меншовиків», а вважають за потрібне передусім «вивчити запропонований проект документа».

Гарячковий пошук опозицією компромісу з парламентською більшістю може означати одне: в її лавах почався «розбрід і шарахання», і не виключено, що вже найближчим часом деякі представники опозиції поповнять лави більшості.

*** 

Проте життя на цьому не закінчується, хоча нема сумніву: у великій політиці найближчим часом очікувати кардинальних потрясінь не доведеться. І не тільки тому, що треба підбити підсумки, проаналізувати успіхи і невдачі, підготувати чергові «домашні заготовки» для опонентів. Відзначення Великодня, травневих свят плавно перейде у канікулярну пору. Отож основні події нас очікуватимуть уже восени.