Бувальщина про те, як вона зцілює тепер
Напади кашлю наздоганяли мене непередбачувано й зненацька, вдень і вночі, часом ніби вентилем перекриваючи подих. Несподівано застрибав тиск, перетворивши життя на постійну боротьбу з болячками. Найкращі лікарі лише руками розводили: жодних відхилень від норми... Хтось, співчуваючи, шукав причину в близькості Чорнобиля, а найкраща подруга, натякаючи на якийсь там мій вік, турботливо порадила частіше зазирати в ...паспорт, де стоїть дата народження. Лише колега, така собі завжди скептична столична штучка, для якої крок з міського асфальту є мало не катастрофою, безапеляційно вирекла: «Допрацювалася. В Конопківку! Тобі треба в Конопківку. Там — природа, вода і ...діжки з вуглекислим газом!»
Куди бігти, коли болить...
Коли болить, то добіжиш і до Конопківки. З’ясувалося, не така вже й далечінь: два десятки кілометрів від Тернополя. Назва села, яке розташувалося на мальовничих пагорбах — Подільських Товтрах, походить від імені колишнього власника навколишніх земель барона Яна фон Конопки, котрий володів ними наприкінці вісімнадцятого століття.
Той барон, без сумніву, був не лише освіченою людиною, а й допитливим краєзнавцем, коли врахувати, що неподалік Конопківки розташована подільська святиня — Зарваниця. Її цілюще джерело згадується у літописах уже з тринадцятого століття. Легенда розповідає про ченця, котрий, рятуючись від монголо-татарського набігу на Київ, опинився на галицькому Поділлі. Знесилений, голодний і спраглий, він заснув. У сні з’явилася Пречиста Діва Марія. Коли чернець прокинувся, поруч у росяній траві світилося прозоре джерело. Недужі люди, почувши про диво, приходили до джерела, пили цілющу воду й одужували.
Вочевидь, легенду знав барон фон Конопка. Він заснував невелику колонію німецьких і польських поселенців, якій дав родову назву, й, відкривши сірководневе джерело, започаткував у Конопківці бальнеологічну оздоровницю, у якій опікувалися своїм здоров’ям місцеві вельможі.
Тут біля мінеральних джерел, які залягають на різних глибинах — до однієї тисячі метрів, 15 років тому відкрито санаторій «Медобори» на 500 місць. У ньому для лікування і оздоровлення пацієнтів застосовується сірководнева вода — на зразок відомої «Мацести», натрій-хлоридна йодобромна мінеральна вода, подібна до моршинської, і сульфатно-гідрокарбонатна торфогрязь.
Від рослини — до людини...
Небагатослівний лікар, вислухавши та вистукавши мене й, як і його столичні колеги, нічого не виявивши, «прописав»: прогулянки — багато, мінеральна вода —для вживання, суха вуглекисла й мінеральна ванни, спелеотерапія, масажі.
...Те, що моя колега назвала «діжкою», було й справді щось схоже до цієї посудини, але в сучасному виконанні — установка, оснащена пристроєм, який забезпечує надходження туди вуглекислого газу в потрібній концентрації за температури 37—40 градусів.
Приймати таке лікування надзвичайно приємно: сидиш у теплі, ніби в сухій сауні, лише щадливішій. Лікар пояснив, що в «діжку» подається вуглекислий газ, який, насичуючи організм, стимулює його активніше виробляти кисень. Крім того, в цю своєрідну «ванну» подається тепло. Під дією такого «коктейлю» з організму разом зі шлаками виділяється значна кількість рідини.
Учені, за результатами тривалих досліджень, дійшли висновку, що сухі вуглекислі ванни призначаються при гіпертензії та ожирінні. Вони сприяють оздоровленню бронхо-легеневої і серцево-судинної систем, нормалізують тиск та особливо корисні для гіпертоніків.
З якими тільки проблемами не приїжджають люди в «Медобори»: захворюваннями опорно-рухового апарату, хворобами кісток, м’язів, сухожиль, шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної і легеневої систем, гінекологічними (запального характеру та безпліддя), ендокринологічними...
А як і чим їх лікують у «Медоборах»? Може, легенди про живу й мертву воду, про цілющі джерела не така вже й вигадка?
На коня!
Головний лікар санаторію Василь Іванович Мартинюк анітрохи не здивувався запитанню:
— Чому ж вигадка? Пам’ятаєте казки, які читали в дитинстві: «Покропив він царівну спочатку водою мертвою, а потім живою. І ожила вона...» Можливо, не так буквально, але дуже близько до правди. Скажімо, натрій-хлоридна мінеральна вода — мертва вода, яка містить мінеральні компоненти. Вона застосовується при запаленнях шлунково-кишкового тракту та виразці. Сірководень — жива вода, активна, містить органічні компоненти: вона запускає моторику людини в дію, поліпшує обмін в органах і системах, спонукає організм виконувати належні йому функції.
Люди з прадавніх часів лікувалися мертвою і живою водою. Звичайно, тоді це було рівнозначне чуду, тому й легенди складалися, а джерела, з яких її брали, ставали святими місцями. В нашому краї чимало джерел з мінеральними водами. Місцеве населення з давніх-давен використовувало їх для лікування. Вчені впродовж десятиліть вивчали їх цілющі властивості, розробляли методики лікування. Тому можна сказати, що ми теж лікуємо й живою, і мертвою водою. Наш санаторій розташований в екологічно чистій зоні.
Наша стратегія — все-таки застосування природних лікувальних чинників. Пацієнти завдяки цивілізації і її продуктам дуже часто приїжджають з «букетами» захворювань: шлунково-кишкового тракту, спричиненими неправильним харчуванням, остеохондрозами. Звісно, можливо, сильнодіючий медичний препарат допоміг би їм швидше. Але питання в тому, чим вони лікуватимуться пізніше. Адже в такий спосіб хворобу можна лише притамувати. Наш організм — найдосконаліший механізм, спроможний впоратися з будь-яким захворюванням. Буває, що він теж потребує допомоги. Тут і постає запитання: як саме? Ми застосовуємо багатство навколишнього середовища: мінеральні води, рослинний світ, маємо власну пасіку й використовуємо бджолопродукти, що, з’ясувалося, може бути надзвичайно ефективним у лікуванні. Можна тривалий час вживати медикаменти для лікування органів дихання, а можна застосувати для цього інгаляції з вуликів чи спелеотерапію (солеву терапію). Активно пропагуємо та пропонуємо фіто- й ароматерапію. Коли пацієнт має в тому потребу, робимо парафінові й озокеритові аплікації.
Як лікувальний чинник використовуємо сульфатно-бікарбонатну торфогрязь, а також розмаїття навколишнього світу — різнотрав’я. Хіба не були вони для наших предків, котрі не знали медицини, «препаратами» для подолання недуг? То чому б і нам не використати їхній досвід, тим паче нині, коли організм перенасичений хімією...
Пацієнтів з неврологічними, серцево-судинними, а також захворюваннями опорно-рухового апарату реабілітують за допомогою особливої форми лікувальної терапії — іпотерапії (лікувальної верхової їзди). Це, звичайно, не панацея від усіх бід, кажуть медики, але й спосіб лікування справді дивовижний. Його принципова відмінність у тому, що під час їзди верхи в роботу включаються практично всі групи м’язів тіла вершника. Причому це відбувається на рефлекторному рівні, оскільки, сидячи на коні й рухаючись разом із ним, пацієнт протягом усього сеансу інстинктивно прагне зберегти рівновагу, щоб не впасти, тим самим спонукає до роботи й здорові, й змінені хворобою м’язи.
«Вам і нащадкам»...
Це заповідав барон фон Конопка, відкривши природне джерело для лікування і оздоровлення. В «Медоборах», здається, лікують усі болячки, які вражають людину. Втім, не пускайте хворобу у свій організм, тим паче що захворюванню можна запобігти, приїхавши в санаторій для профілактики. Можна разом з дітьми, адже тут напрацьовано розроблену вченими методику їх лікування.
Крім того, в «Медоборах» можна провести конференцію, семінар чи ...фестиваль самодіяльної творчості. Адже тут і для відпочинку, і для роботи створено всі умови: кіноконцертний зал, телефонний зв’язок, приміщення для засідань, а після них — усе, що душа бажає для відпочинку та оздоровлення.
...Я позбавилася неприємностей зі здоров’ям упродовж половини терміну санаторної путівки. Коли ж трохи отямилася, то ніби й лікувати мені більше не було чого. «А ви придивіться, роздивіться навколо, — порадив лікар. — Хіба зашкодить масаж, приміром, чи ванна з мінеральною водою? Чи заняття в залі для лікувальної фізкультури? Спробуйте...»
Спробувала. З’ясовується, це таки приємно — жити, як у кіно: зранку прогулянка околицею, потім ручний і гідромасаж, ванна з мінеральною водою. Ну й коли ще вдома можна вибратися до лікарів і перевірити свої кісточки-суглобчики, які навіть попри найбільшу зайнятість, а перевіряти слід. Коли, звичайно, не хочеш мати в майбутньому проблем зі здоров’ям...