то йому стане у пригоді щойно виданий науково-практичний коментар закону «Про боротьбу з корупцією» за редакцією доктора юридичних наук М. Мельника (Київ, видавництво «Атіка»).
Украй необхідна річ не лише для традиційної читацької аудиторії — суддів, прокурорів, працівників МВС, СБУ, студентів правничих факультетів. Це ще й своєрідна настільна книга для державного службовця, який мусить знати, що йому можна, а що ні на службі і поза нею, щоб не увійти в історію з малоприємним тавром корупціонера.
Коментар не просто «розшифровує» ті чи ті терміни або цілі положення непростого, нового для нашої правової системи антикорупційного закону. Для кращого їх розуміння і застосування на практиці автори коментаря кореспондують положення головного документа з низкою інших нормативно-правових актів. Скажімо, працівникові правоохоронних органів тепер буде далебі простіше правильно кваліфікувати дії чиновника, запідозреного в корупційному діянні на підприємницькій ниві, бо не доведеться «копирсатися» у низці окремих законів, з’ясовуючи відмінність між господарським товариством і акціонерним, повним і командитним, між ТОВ і товариством з додатковою відповідальністю... Відповідні визначення з інших законів та їхнє кореспондування із забороною держслужбовцю займатися підприємницькою діяльністю легко знайти у коментарі. А в додатку до нього — тексти низки споріднених законодавчих і підзаконних актів, як-от про службу в органах місцевого самоврядування, або затверджений урядовою постановою «Порядок проведення службового розслідування стосовно державних службовців».
Застосування на практиці (і позитивне, і негативне) норм антикорупційного закону правоохоронними органами ілюструється типовими прикладами зі судової практики. Відчувається внесок у працю одного з авторів коментаря — судді Верховного Суду України Анатолія Редьки, який водночас є експертом Спецкомітету ООН з розробки «Конвенції ООН проти корупції». Два інші автори книги — кандидат юридичних наук Микола Хавронюк та доктор юрнаук Микола Мельник — знайомі нашим читачам як відповідальні працівники Науково-експертного управління апарату Верховної Ради і наші активні дописувачі. До речі, один із них нещодавно захистив докторську дисертацію, другий наполегливо готується до цього.
