Свіжа фарба в казармах не врятує від запаху проблем

Одещину було обрано місцем для проведення виїзного засідання парламентського комітету не випадково. Нові концепція національної безпеки та воєнна доктрина України, які має найближчим часом затвердити Верховна Рада, мають враховувати вже нові геополітичні реалії у світі. Наш південний сусід Румунія вже однією ногою в НАТО, Росія, за прогнозами аналітиків, також посилить свою військову присутність у Чорному морі. Тож Україні конче потрібно чітко визначити свою позицію стосовно своєї оборони та безпеки.

Сьогодні в Україні діє програма реформування Збройних Сил, розрахована до 2005 року. Однак, як засвідчило обговорення під час спільного засідання комітету ВР та військових рад Південного оперативного командування Збройних Сил України, Прикордонних військ Південного напряму в Одеському інституті сухопутних військ, під час виконання реформаторської програми постає дуже багато гострих питань. І найгостріше — безліч соціальних проблем. Скажімо, заборгованість військовослужбовцям із соціальних виплат на сьогодні становить 9,7 млн. грн. А 12 156 військовослужбовців не забезпечені житлом. Різко негативно сприйняли військові позбавлення цього року низки соціальних гарантій та пільг.

«Реформування Збройних Сил неодмінно включає в себе скорочення кількості військовослужбовців. Але питання про подальше влаштування цих людей, як вони будуть забезпечені роботою, житлом — поки що розглядаються лише в загальному плані», — вважає голова Комітету ВР з питань національної безпеки та оборони Георгій Крючков (фракція КПУ).

Реформування армії з урахуванням нової геополітичної обстановки і нового характеру війни, що був продемонстрований і на Балканах, і в Іраку, вимагає кардинально нових підходів до технічного оснащення і озброєння армії. Однак на запитання, що одержало Південне оперативне командування за останні два роки, депутати почули невтішну відповідь: практично нічого.

...Перша аеромобільна дивізія в Болграді — одна з тих, які потрапили під програму реформування ЗС. Військові не можуть коментувати рішення високопосадовців, вони повинні мовчки їх виконувати. Але за зовнішнім лиском — побіленими тротуарними бордюрами, новенькою солдатською формою, чистенькими свіжопофарбованими казармами та бравими рапортами командирів — приховувалося безліч проблем і навіть відчай. Депутати казали, що, відвідавши цю дивізію, немов побували на чиємусь похороні.

Свого часу повітряно-десантна, а потім аеромобільна дивізія була однією з найкращих у колишньому СРСР від 1969 року. Тут готували висококласних десантників, котрі брали участь у тодішніх воєнних конфліктах — і в Афганістані, і в Чехословаччині, а вже за незалежної України — у миротворчих операціях у Косово, в міжнародних військових навчаннях, у випробуванні транспортного літака АН-70 наприкінці 2002 року в Криму. Збереглася потужна матеріальна база. Однак невдовзі аеромобільна дивізія перетвориться на механізовану. Колишніх десантників переодягнуть в іншу форму — сухопутних військ, і вони вже виконуватимуть інші завдання. Які саме — офіцери ще не знають.

У дивізії депутатів зустрічали показовими виступами десантники, які вправно розгортали й складали свої парашути. Але на землі. «Коли ж ви востаннє стрибали?» — запитали в них. Відповіли, що цього року — жодного разу, а торік — лише декілька. Причина та сама: відсутність коштів. Кажуть, що для тренувальних стрибків із парашутом офіцери купували авіапаливо... у складчину, зі своєї зарплати.

Під час зустрічі з особовим складом дивізії в Будинку офіцерів у Болграді лунали цілком протилежні думки. «Тримати таку легкоозброєну дивізію біля державного кордону немає сенсу, — вважає екс-міністр оборони, а нині народний депутат України Олександр Кузьмук. —  Звісно, рішення щодо першої аеромобільної дивізії для багатьох болюче. Але перед українськими Збройними Силами вже стоять нові завдання, і реформована дивізія буде значно потужніша». Але секретар комітету Георгій Манчуленко (фракція «Наша Україна») не почув переконливих аргументів стосовно тієї долі, яка очікує на

1-шу аеромобільну дивізію: «Брак бюджетних коштів — це загальна проблема в державі. Але є рішення РНБО, відповідні заяви Президента України та парламенту про євроатлантичну інтеграцію, схвалення міжнародних угод між Україною і НАТО, тобто визначено певний вектор зовнішньої політики».

«Ми відчули, що на Одещині, зокрема у військах Південного напряму, ті самі проблеми, що й у всій армії, — зазначив заступник голови Комітету ВР з питань національної безпеки та оборони Борис Андресюк (фракція СДПУ(о). — Потрібна державна програма, як використовувати майно цих частин, земельні ділянки, що вивільняються у зв’язку з реформуванням Збройних Сил. Очевидно, сьогоднішні проблеми армії потребують внесення певних змін до Програми реформування Збройних Сил».

За підсумками виїзного засідання парламентський комітет звернеться зі своїми пропозиціями до державної комісії з питань реформування Збройних Сил та головнокомандувача — Президента України. А на початок червня заплановано засідання комітету, на якому депутати заслухають виконання парламентських постанов, прийнятих у листопаді минулого року за підсумками дня уряду з проблем реформування Збройних Сил та соціального захисту військовослужбовців.

Особливістю ділянки україно-румунського кордону є не лише те, що Румунія впевнено прямує до НАТО та ЄС. Через цей напрямок проходять стратегічно важливі міжнародні транспортні коридори з Балкан на Схід, Південь і Північ. У Румунії триває істотна реорганізація прикордонних служб. Однак досі залишається проблематичним остаточно не вирішене питання про розмежування територій, особливо ділянок виключної (морської) економічної зони.

Нещодавно Верховна Рада України прийняла закон, яким збільшено чисельність прикордонних військ на п`ять тисяч осіб для посилення охорони кордону з Росією, Білоруссю, Молдовою та у Західному напрямку. Схвалено низку міжнародних угод, які сприятимуть співпраці українських прикордонників із їх зарубіжними колегами у боротьбі з контрабандою, незаконною міграцією, організованою злочинністю та міжнародним тероризмом. Український парламент також прийняв закон про Державну прикордонну службу.

Депутати, члени парламентського оборонного комітету, ознайомилися з роботою та проблемами прикордонників на заставі «Кароліно-Бугаз», у 1-му загоні Морської охорони, на ділянці україно-румунського кордону на гирлі Дунаю «Новостамбульське», а також на острові Зміїний. А під час відвідин 1-го загону Морської охорони в Одесі командувач Прикордонних військ України генерал-полковник Микола Литвин вручив відзнаки прикордонникам, котрі 4 квітня затримали дві турецькі шхуни. На них незаконно виловлювали рибу в українській морській економічній зоні, тож нині турецькі моряки очікують рішення суду в Одеському порту. Прикордонники, зокрема, зверталися до парламентаріїв із проханнями посприяти у придбанні нової техніки, швидкісних катерів, відновленні прикордонних знаків, розв`язанні соціальних проблем тощо.

Нині Україна практично втратила свій вихід до Чорного моря через Дунай. Стару трасу водного шляху засмічено мулом, і через неї не можуть пройти судна і вантажі. Створення глибоководного суднового ходу Дунай—Чорне море на українській частині дельти Дунаю сьогодні має стратегічне значення. Без власного виходу до моря наша держава втрачає величезні кошти — щороку українські судна змушені платити за прохід через румунські канали майже 1 млн. доларів, інвестуючи румунську економіку. Через малу завантаженість портів у Рені, Ізмаїлі, Кілії та Вилковому зростає безробіття та соціальна напруженість. А це особливий регіон, в якому проживають представники багатьох національностей та віросповідань. До того ж дельта Дунаю розташована в зоні екологічного біосферного заповідника. Невдовзі питання про створення глибоководного суднового ходу Дунай—Чорне море розглядатимуть на засіданні РНБО. Ось чому воно стало темою для виїзного засідання Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони.

У дев’яності роки українськими інститутами, зокрема й НАНУ, розроблялися різні альтернативні варіанти створення українського водного шляху Дунай—Чорне море. За висновками фахівців, найбільш економічно доцільним є варіант траси по гирлу Бистрому. Комітет ВР з питань національної безпеки та оборони у своєму рішенні підтримав пропозицію Міністерства транспорту про будівництво глибоководного суднового ходу Дунай—Чорне море на українській частині Дунаю через природне глибоководне гирло Бистре (Новостамбульське) та звернувся до РНБО з пропозицією розглянути і затвердити заходи із розблокування ситуації, яка склалася навколо будівництва цього транспортного коридору. Комітет також рекомендував Президенту України внести відповідні зміни до указу про створення Дунайського біосферного заповідника. Очікується, що остаточне рішення про будівництво каналу буде схвалено до кінця першого півріччя цього року.

Одеська область.