Три невигадані історії
Дехто з героїв цієї публікації однозначно заслуговує на співчуття. Героїня нашої розповіді не тільки знає свої права, а й змушує з ними рахуватися продавців товарів та послуг.
Взуття — як рукавички
Юлія Миколаївна в столичному магазині «Луїджі Феррарі» купила туфлі. Ну які ще потрібні гарантії? Магазин фірмовий, відомий. І директор взуттєвого раю займається цією справою вже років надцять, ще з радянських часів. І викласти за «фірму» довелося чимало —230 гривень. Та от прикрість: не минуло й тижня, як широкий добротний каблук тріснув. «Я ж не Рокфеллер», — подумала Юлія Миколаївна і попрямувала з цією проблемою до директора магазину. Той поміняв туфлі без будь-яких заперечень.
Друга пара проходила трохи більше, тижнів зо два. Та поки пані Юлія міняла взуття, вже й літо на носі. Що ж, панове «фірмачі», — тепер бартер на босоніжки.
Проруха на магазинну «старуху»
Хороша річ — розпродаж. Зекономив гривень тридцять — на душі радість і в кишені дещо. Так Юлія Миколаївна купила чоботи австрійської фірми за 390 гривень. Питає у продавців: як вони носяться? Ті дуетом заспівали: роками служать, ще ніхто не жалівся... Юлія Миколаївна їх чесно попередила: майте на увазі, якщо з усієї партії є одна з дефектом, то оце вона. Посміялися. Та коли через три тижні жінка принесла міняти чобітки (підошва відклеїлася), продавцям уже стало не до сміху. До слова, на той час розпродаж уже закінчився і ціна взуття цієї моделі була без знижок. Але то вже клопіт виробника й магазину.
Не смішіть мої тапочки!
Більшість жінок знає, що набійки виробника на підборах живуть недовго. Приблизно тиждень-два. А поміняти їх коштує від шести до десяти гривень. Але коли набійка відпадає першого ж виходу в люди — це явна недоробка взуттьовиків. Юлія Миколаївна у нових туфлях пройшла метрів триста — набійка відпала, в результаті зіпсувала підбор (можна уявити, скільки намучилася жінка, весь день намагаючись не наступати на злополучну набійку, прикріплену власноруч!). Та коли вона звернулася до продавців, вони почали переконувати, що це її провина, мовляв, як ви ходите? Панове, але ж на чекові вказано позавчорашнє число покупки! Тут як не крути, а право на боці споживача. Врешті Юлії Миколаївні повернули гроші.
Її чоловік жартома каже, що скоро на взуттєвих магазинах розвісять її фото з попередженням не пускати й на поріг. А сама героїня цієї історії завбачливо зберігає товарні чеки. І не лише на взуття.
P. S. Виробники взуття кажуть, що закон добре захищає права споживачів, але не оберігає виробника від недобросовісних покупців. І наполягають на тому, щоб експертиза виробу, якість якого піддається сумніву, проводилася за рахунок покупця. Якщо така ідея буде втілена в життя, то реальний захист споживацьких прав, який лише нещодавно почав набувати цивілізованих рис, ризикує перетворитися на мильну бульбашку.