Учора в Москві презентували концепцію Єдиного економічного простору в рамках «четвірки» (Україна, Росія, Казахстан і Білорусь). Фактично є два варіанти цього документа, які багато в чому суперечать одне одному. Київ обстоює створення повноцінної зони вільної торгівлі, прагне виключити можливість застосування торговельних обмежень та спеціальних заходів, виступає за єдину цінову політику для всіх видів енергоносіїв. Крім того, Україна не вважає за потрібне синхронізувати чи координувати з «четвіркою» свої переговори з СОТ. «Те, що для Росії є синхронізацією, для України означатиме зупинку чи навіть поворот назад», — підкреслив в інтерв’ю «ГУ» Міністр економіки та з питань євроінтеграції України Валерій Хорошковський.
— Українська позиція полягає в тому, що насамперед має бути створено зону вільної торгівлі без вилучень і обмежень. Створення зони вільної торгівлі в усьому світі визнається першим інтеграційним етапом, і якщо ми не збираємося втрачати свій суверенітет, я на цьому й зупинився б.
— Тобто ні про який митний союз і тим паче валютний і мови не може бути?
— На мій погляд, ні. Питання стосовно ЄЕП вирішуватимуть консенсусом. Я припускаю, що ми можемо дійти висновку, що цей проект може й не мати економічного сенсу.
— Ви не раз повторювали, що в Росії та України різний шлях до СОТ...
— Україна йде шляхом підписання двосторонніх угод, РФ — шляхом багатосторонніх переговорів і не має жодного підписаного двостороннього протоколу про доступ до ринків товарів та послуг. Хочу наголосити, що наші проміжні документи — двосторонні протоколи — це конфіденційна інформація і вона не може бути розголошена до закінчення переговорного процесу загалом.
— То про що йтиметься на консультаціях «четвірки» щодо СОТ?
— Про все, що не є предметом підписаних у рамках СОТ двосторонніх угод. Ми можемо виходити лише з базису, тобто з тієї митної пропозиції, яка сьогодні фіксується в наших законодавчих актах. А вона, до речі, з деяких груп товарів набагато вища, ніж в Росії.
— Запропонований Україною меморандум передбачає, що та країна, яка опиниться в СОТ першою, не висуватиме відстаючим вимог про доступ до ринків товарів та послуг. Чи означає це, що Україна (якщо вона й справді випередить свого сусіда) не ввійде в Робочу групу з розгляду російської заявки?
— Аж ніяк. Ми обов’язково увійдемо в Робочу групу, але не для того, щоб заважати. Там ми матимемо право голосу незалежно від того, висуватимемо свої пропозиції чи ні.
— Ви неодноразово заявляли, що Київ не збирається відкликати вже підписані в рамках СОТ двосторонні протоколи. А хто, власне, цього вимагає?
— Особисто мені жодна офіційна особа — ні з України, ні з Росії — про це не казала.
— На прес-конференції Президента України 26 березня багато хто почув натяк на можливе відкликання вже підписаних в рамках СОТ двосторонніх протоколів. Йому поскаржилися наші виробники авіатехніки та спирту...
— Мушу сказати, це розповсюджена пресою інтерпретація і прес-конференції, і заяви виробників. Президент справді висловив стурбованість стосовно нашої можливості захищати свої позиції на переговорах з СОТ. Але це стосувалося попереднього періоду переговорів. Ми вступаємо до СОТ дев`ять років, і те, що тоді здавалося вигідним, тепер може бути невигідно. Тим паче що досі ми не користуємося «плюсами» членства в СОТ. Я хочу запевнити, що й Мінекономіки, і уряд під час укладання домовленостей обов’язково використовують законні захисні механізми, зокрема встановлення перехідного періоду (при зменшенні митних тарифів. — «ГУ»), поступове зниження ставки. І якщо ми говоримо про дешеві товари (які буцімто можуть витіснити з нашого ринку товари вітчизняного виробництва), то вони вже всі тут. Завдяки масовій контрабанді. То що ж нас лякає? Зниження мита жодним чином на ринок не впливає. Впливає контрабанда. І наш вступ до СОТ якраз означатиме посилення контролю за імпортом, а не зменшення цього контролю.
