Верховна Рада підтримала вимоги журналістів

З квітня Верховна Рада України 252 голосами ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань забезпечення та безперешкодної реалізації права людини на свободу слова».

Закон було розроблено на основі рекомендацій учасників парламентських слухань «Суспільство, ЗМІ, влада: свобода слова та цензура в Україні», які відбулися 4 грудня 2002 року. Норми закону врегульовують низку актуальних питань, пов’язаних із реалізацією права людини на свободу слова в Україні:

1. Визначається поняття цензури як вимоги, спрямованої до засобу масової інформації, журналіста, головного редактора, організації, що здійснює випуск засобу масової інформації, його засновника, видавця, розповсюджувача, попередньо узгоджувати інформацію, що розповсюджується (крім випадків, коли така вимога йде від автора цієї інформації чи іншого суб’єкта авторського права чи суміжних прав на неї), або накладення заборони (крім випадків, коли така заборона накладається судом) чи перешкоджання в будь-якій іншій формі тиражуванню чи розповсюдженню інформації з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб.

2. Зроблено низку кроків до врегулювання проблеми судових позовів до засобів масової інформації на невиправдано завищені суми. Запроваджується прогресивне зростання ставки державного мита залежно від суми позову: з суми до 1 700 гривень має бути сплачено 1 відсоток, від 1 700 до 170 000 гривень — 5 відсотків, понад 170 000 гривень — 10 відсотків. Органам державної влади та місцевого самоврядування забороняється отримувати відшкодування моральної (немайнової) шкоди у позовах до ЗМІ.

3. Встановлюється адміністративна відповідальність за неправомірну відмову, невчасне або неповне надання інформації чи надання інформації, яка не відповідає дійсності.

4. Здійснюється законодавче закріплення принципу розмежування фактів та оціночних суджень (думок); оціночні судження визначаються як висловлювання, за винятком образи чи наклепу, які не містять фактичних даних (критика, оцінка дій тощо).

Факт ухвалення цього закону засвідчив, що Верховна Рада України підтримує створення не цензурованого інформаційного простору в Україні. Свою солідарність з українськими журналістами виявили фракції «Наша Україна» (100 голосів «за»), комуністи (58 голосів), СПУ (20 голосів), БЮТ (17 голосів), «Європейський вибір» (18 голосів), «Демократичні ініціативи» та «Народний вибір» (по 14 голосів «за»).

Проте закон не підтримали фракції СДПУ (о), НДП, «Народовладдя» (жодного голосу «за»), Аграрної партії (1 голос «за»), «ППУ та «Трудова Україна» (1 голос «за»), «Регіони України» (2 голоси «за»).

Закон підтримав і Голова Верховної Ради Володимир Литвин. Водночас єдиним депутатом, який проголосував проти, був представник Президента у парламенті Олександр Задорожній.

Отже, більшість народних депутатів України визнала важливість забезпечення фундаментального права на свободу слова в Україні і засвідчила необхідність подолати перешкоди, в тому числі створені штучно, на шляху реалізації цього права.

Після прийняття Верховною Радою закон передано на підпис Президенту України. Його позиція стане чітким індикатором ставлення глави держави до проблеми свободи слова в Україні. Якщо закон буде ветовано, це з усією очевидністю засвідчить, що групові інтереси, які полягають в обмеженні доступу громадян України до об’єктивної інформації, стали в очах Президента та його оточення вищими за суспільний інтерес.