Попри безліч розмов про проблеми вітчизняної атомної енергетики — і конструктивних, і голослівних, заснованих на реальних фактах і відверто взятих зі стелі, — галузь упевнено йде вперед. Для такого твердження є чимало підстав. По-перше, результати роботи за останній час свідчать, що атомники вміло долають поставлені рубежі, нарощуючи виробництво найбільш екологічно чистої енергії. По-друге, НАЕК «Енергоатом» не стоїть на місці. Компанія динамічно розвивається, враховуючи зарубіжний досвід і напрацювання вітчизняних фахівців. Одним із таких кроків є прийняття Концепції розвитку державного підприємства НАЕК «Енергоатом» на 2003—2008 роки.
Що нового є в цьому документі, яких вершин слід досягти і які проблеми розв’язати протягом найближчих п’яти років? На ці та інші актуальні запитання відповідає президент НАЕК «Енергоатом» Сергій ТУЛУБ.
— Сергію Борисовичу, згаданий документ досить масштабний. Які пріоритети визначають для себе атомники? Чого передусім потрібно досягти?
— Справді, невідкладних завдань перед колективом компанії стоїть чимало. Всі давно вже чекають введення в експлуатацію енергоблоків на Рівненській і Хмельницькій АЕС, що дасть можливість збільшити встановлену потужність атомних станцій до 13,8 ГВт. Ми ставимо перед собою завдання довести коефіцієнт її використання до 81—83 відсотків. Звичайно, за помахом чарівної палички цього не станеться. Потрібна наполеглива праця. Втім, виробничо-економічні показники галузі засвідчують, що ми в змозі здолати цю вершину.
У концепції йдеться також про завершення будівництва і введення в експлуатацію шести гідроагрегатів Ташлицької ГАЕС як складової єдиного Южноукраїнського енергокомплексу.
Окремим пунктом означено тактику поводження з ядерним паливом, джерелами його постачання, спорудження центрального сховища відпрацьованих компонентів, що дасть змогу зменшити собівартість товарної продукції компанії.
НАЕК «Енергоатом» не має наміру варитися у власному соку. Науково-технічне співробітництво з міжнародними і національними організаціями — МАГАТЕ, ВАО АЕС, EDF, Єдиною генеруючою компанією атомної енергетики Російської Федерації (вчорашній «Росенергоатом») — відкриває шлях до нових технологій і напрацювань до сфери цілісного управління галуззю.
Аби досягти поставленої мети, ми повинні зміцнити позитивні фінансово-економічні тенденції, набуті 2002 року, закріпити їх у році нинішньому. Базою тут мають стати заходи, спрямовані на підвищення рентабельності компанії, встановлення належного тарифу на електроенергію, який у повному обсязі забезпечував би фінансування наших основних виробничих і соціальних програм. А це, в свою чергу, створить передумови для подальшого залучення інвестицій. Тобто потенційний інвестор повинен побачити, що з «Енергоатомом» можна мати справу.
— Саме це вже нині відчувають журналісти...
— Ми й надалі намагатимемося формувати позитивну думку і в Україні, і за кордоном про сучасний стан і перспективи розвитку атомної енергетики. Активне співробітництво із засобами масової інформації та громадськістю — важливий аспект прозорості й відкритості у нашій роботі.
— Однією з найважливіших складових атомної енергетики є безпечне виробництво електроенергії. Згаданій проблемі в концепції приділено чимало уваги. Наскільки складним і капіталомістким є сам процес?
— Протягом останніх років цьому питанню приділялося дуже багато уваги. Воно є багатогранним, і ось чому. Підвищення безпеки нинішнього покоління українських ядерних реакторів забезпечується передусім збільшенням кількості різних запобіжних систем і систем обмеження виходу активності, жорсткістю вимог до експлуатації обладнання та підготовки персоналу. Внаслідок цього АЕС стають дедалі складнішими, а значить —високовартісними.
Тому за пануючої нині філософії безпеки атомна енергетика наближається до свого економічно «граничного» рівня. Інакше кажучи, подальше збільшення цих витрат може призвести до зниження конкурентоспроможності галузі.
Тож питання підвищення безпеки діючих енергоблоків і тих, які вводитимуть в експлуатацію, заходи з подовження ресурсу, зростання виробництва електроенергії за збільшення коефіцієнта використання встановленої потужності до 81—83 відсотків розглядатимуть у комплексі. Ці пункти в концепції виписані досить чітко.
— Ви сказали про подовження термінів експлуатації енергоблоків. Чи є сенс проводити такі трудомісткі роботи?
— Безумовно. Всі промислові об’єкти, зокрема АЕС, мають тривалий ресурс. Проектною документацією встановлено тридцятирічний термін експлуатації. Проте це абсолютно не межа їх можливостей. На сучасному етапі експлуатаційники навчилися подовжувати цей термін до часу, обумовленого фізичною або моральною застарілістю. Враховуючи, що згадані терміни в енергетиці досить тривалі, цілком реально подовжити роботу вітчизняних енергоблоків на 15—20 років. Що, власне, доводить нині Росія, інші країни з розвиненою ядерною енергетикою.
Наведу кілька промовистих цифр. За західними оцінками, здача нового енергоблока «під ключ» коштує майже півтора мільярда доларів. А подовження ресурсу на десять років становить лише десять відсотків від наведеної суми. Не треба бути економістом, аби побачити доцільність проведення таких робіт.
— Концепція акцентує увагу на основних напрямах фінансово-економічної діяльності НАЕК «Енергоатом». Що тут найголовніше?
— Це передусім довгострокове фінансове планування названих вище пріоритетних виробничих програм. Сюди слід також віднести централізацію постачання основних видів товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг, а також відбір підрядних організацій і постачальників на конкурсній основі.
З цією метою в компанії нещодавно створено Тендерний комітет. А ключовим моментом фінансової політики стане перехід на жорсткий плановий стиль керування. Тобто головним документом є реальний збалансований бюджет, заснований на такому тарифі за відпущену товарну продукцію, який сприяв би подальшому розвитку галузі. Саме тому ми на всіх рівнях порушуємо питання про підвищення чинного тарифу для компанії. Сподіваюся, НКРЕ прислухається до аргументів «Енергоатома».
Щоправда, без залучення інвестиційних і кредитних ресурсів нам не обійтися. Введення в експлуатацію двох багатостраждальних блоків прискорить створення інвестиційного банківського консорціуму. Це дасть змогу оптимальніше дослідити можливість розробки бізнес-планів і схем будівництва третього і четвертого блоків ХАЕС.
— Разом з економікою, мабуть, не можна забувати і про активізацію соціального партнерства в компанії.
— Про це ми пам’ятаємо щохвилини, адже програми соціального розвитку є основою діяльності галузі, запорукою збереження її кадрового і наукового потенціалу. Торік нам удалося оздоровити ситуацію, реанімувавши після тривалої перерви процес житлового будівництва і поліпшення житлових умов атомників. Подальшої стабілізації можна досягти щорічним поповненням житлового фонду міст-супутників принаймні на 500—700 квартир. І ми до цього будемо наполегливо йти.
Ставимо завдання зробити доступнішою медичну і профілактичну допомогу персоналу компанії, запровадити галузеві програми додаткового медичного страхування. Нововведень зазнає також інфраструктура галузевого пенсійного забезпечення.
Одне слово, завдання поставлені серйозні. Справа лише за їх умілим і конструктивним втіленням у життя. Працівники галузі повинні на конкретних прикладах відчувати престижність своєї роботи і потрібність суспільству. На це, власне, і спрямована вся наша робота.
Розмову вів Яків ГАЛЬЧЕНКО.
