У репортажі «У чергу... У чергу!» («ГУ» № 59 від 27.03.2003) була змальована ситуація, що склалася із оформленням закордонних паспортів у Києві. Тоді ми обіцяли дослідити причини її виникнення та перспективи розв’язання. Сьогодні в нас є можливість поділитися з читачами інформацією, яка надійшла з перших рук — від начальника Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України Олександра Перова та начальника управління громадянства, паспортної та імміграційної служби ГУ МВС в Києві Віктора Давиденка.
Причиною багатогодинних черг, втрати часу та нервів став перехід на нову систему оформлення виїзних документів. Нова технологія, яка, зокрема, передбачає замість вклеєної фотокартки застосування фотовідбитку, за словами фахівців, практично унеможливить підробку документів. Нововведення продиктовано потребою приведення наших закордонних паспортів у відповідність із стандартами Євросоюзу. Питання це постало не сьогодні, але вирішення його відкладалося аж доки тягнути стало вже неможливо — з 2005 року до країн ЄС можна буде потрапити лише за паспортами нового зразка.
Киянам «пощастило» першими відчути на собі всі вади перехідного періоду. У зв’язку з тим, що необхідне обладнання було встановлено лише у трьох районах міста, управління було вимушене направити до цих відділків мешканців інших районів. До величезних черг призвів збіг декількох чинників: і об’єктивних (недостатнє фінансування є проблемою всіх бюджетних установ і МВС тут не виняток), і суб’єктивних (низька кваліфікація персоналу, а в деяких випадках і протидія осіб, які за старої системи оформлення мали певний зиск від цієї процедури). Паралельну видачу документів старого та нового зразка, яка могла б пом’якшити становище, застосувати не вдалося через той-таки брак коштів. Ускладнили ситуацію й ажіотаж, що виник, коли система почала давати збої, й намагання деяких ділків, котрі нишпорять навколо ВВІРів, «зрубати легку копійку».
Але головною перевагою цієї кризи порівняно з минулими часами стало, мабуть, розуміння керівництвом ненормальності такого перебігу подій. У досить стислі терміни було встановлено додаткове обладнання, переглянуто графік прийому громадян, подовжено час роботи персоналу. Нині у мешканців Дніпровського району, про який йшла мова в попередній публікації, документи приймають дванадцять годин на тиждень. Щоправда, їм доводиться їздити до іншого району, але це тимчасово. Міське управління інтенсивно шукає кошти для встановлення необхідного устаткування в кожному районі столиці.
Сьогодні, за словами пана Давиденка, будь-який киянин має можливість здати документи протягом одного дня. Від себе можу додати, що за десять хвилин до відкриття установи черга бажаючих отримати жаданий документ складалася з п’яти осіб. Мені запропонували бути шостим. Після побаченого два тижні тому дуже кортіло скористатися нагодою, але довелося відмовитися: і район не мій, і паспорт мені поки що не потрібен.
У Києві ситуація, здається, нормалізувалася. Але столиця — це ще не вся країна. А переходити на нову систему оформлення доведеться всім. Утім, є підстави сподіватися, що запровадження нововведення в регіонах пройде без прикрих ексцесів. По-перше, в департаменту у справах громадянства є досвід, який буде враховано і в інших регіонах. А по-друге, проблему з фінансуванням нібито розв’язано. Принаймні за перший квартал цього року коштів надійшло стільки, скільки за весь минулий рік. Отже, передумови для цивілізованого переходу до нової системи оформлення паспортів є. Як їх вдасться реалізувати, покаже життя.