Журналісти полюбляють цю дату — 100 днів. Мовляв, ці перші місяці перебування людини на новій посаді особливі. Вже можна робити обережні висновки і певні прогнози. Розмова з Надзвичайним і Повноважним Послом України в Угорщині Василем ДУРДИНЦЕМ відбувалася саме по завершенні цих 100 днів. Відбувалася в центрі Будапешта, у престижному районі, куди нині перебралося наше посольство.
— Коли я сюди приїхав, то був вражений, у якій тісноті працюють наші дипломати. В Угорщині було відкрито перше наше посольство за кордоном. 11 років тому держава справді не мала можливості утримувати престижне дипломатичне представництво. Але нині ситуація змінилася. І знадобилося лише півтора місяця, щоб за рішенням МЗС України розв’язати питання з новим приміщенням під посольство. Щоправда, на цю справу працювала ціла команда дипломатів, не тільки співробітники посольства, а й (відкрию таємницю) навіть їхні дружини. Поки що ми орендуємо це приміщення, але з правом викупу. Тож через рік-два Україна матиме у своїй власності посольство, розміщене в одному з найпрестижніших місць Будапешта. Умови для роботи створено належні. І віддача буде відповідна.
— Обіцянка серйозна...
— Так. Мене нещодавно запитали, чи не надто високий темп ми взяли. Я хотів би порівняти моє бачення, якою повинна бути система роботи посольства, з лайнером. Літак стартує, набирає швидкість, поступово досягає певної висоти і потім переходить на керування автопілотом. Звісно, керівник має стежити, щоб політ проходив успішно. Але потрібні передумови. Відчуваю, що за цей період дещо вдалося зробити, але далекий від думки, що вже час вмикати автопілот. А щодо результативності, то керівництво МЗС оцінює її за такими ознаками: чи забезпечено належний високий рівень авторитету держави, чи по-справжньому захищаються права наших громадян за кордоном.
Інше важливе питання — рівень торговельно-економічного співробітництва. В останні три роки ми маємо дуже позитивну динаміку, щороку товарообіг зростає на 15—20 відсотків. І не в останню чергу завдяки сприянню посольства, бо нам вдалося домовитися про скасування обмежень на імпорт українських товарів в Угорщину. Минулий рік завершився з показником 763, 5 млн. доларів. І нині Угорщина посідає 7-е місце за рівнем товарообігу. Протягом двох місяців цього року спостерігаємо зростання ще на 26 відсотків. Тож маємо всі підстави казати, що 1 млрд. — цифра цілком реальна. Це засвідчили, зокрема, результати шостого засідання міжурядової комісії з питань торговельно-економічного і науково-технічного співробітництва, яке відбулося у Будапешті 21 березня. Під час його роботи схвалено протокол, який стане доброю нормативно-правовою базою для розгортання торговельно-економічного і науково-технічного співробітництва на найближчу перспективу. І ще один аспект. На цьому засіданні було схвалено стратегію двостороннього прикордонного співробітництва. І вона має велику підтримку на рівні наших прикордонних областей. А прикордонне співробітництво, формування цільової комплексної програми транскордонної співпраці — один з наших пріоритетів. До цього кола належить і робота над реалізацією довгострокових спільних проектів міжнародного характеру. Наприклад, розбудова українських та угорських ділянок П’ятого транс’європейського транспортного коридору «Лісабон—Трієст—Любляна—Будапешт—Київ», задіяння потужностей інтегрованих нафтопроводів «Дружба» і «Адрія».
Крім того, торік наші підприємці вперше взяли участь у приватизації угорських підприємств. Тож ми можемо казати, що в Угорщину прийшли українські інвестиції, і є підстави сподіватися, що скоро їх обсяг збільшиться. Це особливо важливо з огляду на входження Угорщини до ЄС. І ми цілком переконані, що її вступ до Євросоюзу несе користь і нашій країні. До того ж Угорщина підтримує приєднання України до СОТ. І на черговому засіданні в Женеві, яке відбулося 24—25 лютого, Угорщина активно й публічно підтримувала наш вступ до цієї організації. Тоді ж таки підписано і двосторонній протокол про доступ на ринки товарів і послуг.
— Плани великі, але за ними — конкретні люди, яким треба зустрічатися, їздити на переговори. І вже з листопада — з візою у паспорті. Чи не зупиниться цей процес на кордоні?
— Справді, вже домовлено на офіційному рівні, що візовий режим буде запроваджено з 1 листопада. Переговорний процес між Україною та Угорщиною про угоду, яка передбачатиме засади нового порядку поїздок громадян України до Угорщини і навпаки, триває вже другий рік. Не хотів би наперед казати, як це питання буде розв’язано. Але Угорщина обіцяє найліберальніший режим, аби новий порядок негативно не позначився ані на двосторонньому співробітнитцві, ані на звичайних людських контактах.
— І довго чекати результатів переговорів?
— Можливо, остаточне рішення буде ухвалено вже найближчим часом. Наша країна вже готова до запровадження візового режиму. В консульському відділі посольства створено всі умови. Коли тут був Міністр закордонних справ Анатолій Зленко (а саме він відкривав нову будівлю посольства), то сказав, що за рівнем комфорту, оснащеності та презентабельності таких консульських відділів за кордоном Україна ще не мала. У лютому відкрито Генконсульство в Ніредьгазі. Тож, як бачите, підготовча робота ведеться солідна. І, як мені відомо, Угорщиною також.
— На самому початку розмови ви згадували про важливість авторитету держави. Ще донедавна ЗМІ Угорщини будь-якого іноземного злочинця ледь не автоматично називали представником так званої української мафії. На жаль, такі стереотипи нав’язуться в багатьох країнах, наприклад, у Польщі, Чехії. Але в Угорщині вдалося побороти такий важкий стереотип. Поділіться секретом.
— На кожний факт, якщо були такі публікації, посольство негайно реагувало. Розбиралися, хто цей злочинець, чи він громадянин України і, врешті, чи справді він злочинець. До цієї роботи підключалися всі дипломати посольства. З’ясувалося, що деколи публікації були некоректні. Ми розібралися з усіма випадками, що були, наприклад, торік. Зверталися до конкретних ЗМІ, коли була потреба, вимагали спростування. І тенденція змінилася. Таких публікацій нині значно менше. Крім того, про що може йти мова, коли є офіційна статистика. На злочини і правопорушення, скоєні іноземцями на території Угорщини, припадає приблизно 1,5% від усіх злочинів. А на злочини, скоєні громадянами України, 5% від того півтора відсотка.
— І знову про імідж. Дуже бракує Україні іміджу держави, яка може показати культуру європейського рівня. Останнім часом взаємні культурні обміни зменшилися...
— Є підстави так казати. Майже чотири роки два міністерства не могли узгодити план співробітництва. То одні зауваження, то інші. Тож коли ми отримали доопрацьований українською стороною план, я напросився на зустріч з міністром національної культурної спадщини Угорщини паном Габором Гьоргеєм. Відбулася неформальна ділова зустріч у надзвичайно приязній атмосфері. Я відчув велику зацікавленість до поглиблення співробітництва в духовній сфері. І, думаю, скоро цей план буде готовий до підписання.
25 лютого з ініціативи Товариства «Угорщина—Україна» та за підтримки Міністерства національної культурної спадщини Угорської Республіки за участю посольства було відкрито меморіальну дошку нашим музикантам, що виступали в 20—30-ті роки в престижних концертних залах всієї Європи, а також Угорщини. Зокрема, Володимир Горовиць, якого тут називали «Лістом XX століття», викликав тут справжній фурор. Нині пам’ятна дошка — на стіні найзнаменитішого в країні культурно-мистецького палацу «Пешті Вігадо» в оточенні меморіальних стел Ференцу Лісту, Белі Бартоку, Ріхарду Вагнеру. До речі, у вересні відзначатимемо 100-річчя від дня народження цього видатного піаніста.
Слава Богу, нам є що показати Європі. От нещодавно у Будапешт приїздив народний артист України Василь Зінкевич, який виступав на Шевченківському вечорі. Який був резонанс! Ми домовилися, що він підготує концертну програму, і посольство звернеться до Міністерства національної культурної спадщини Угорщини з пропозицією розпочати його гастролями низку виступів наших митців. Звісно, в Україні будуть раді виступам угорських виконавців.
Те саме стосується і Міністерства освіти. Ситуація з планом співробітництва така сама: 4 роки його не можуть узгодити. Я зустрівся із міністром освіти Угорщини паном Балінтом Мадяром. Ця зустріч також була конструктивною й діловою. І угорська сторона вже підготувала і передала нам доопрацьований план співробітництва. Тож сподіваємося, що його скоро вдасться підписати.
А взагалі працювати в Угорщині легко. Бо є обопільна зацікавленість. Хоч би де я був — на зустрічах з керівництвом країни, в адміністрації Президента Угорщини, парламенті, уряді, в Міністерстві закордонних справ, інших міністерствах і відомствах, а також у регіонах країни, з діловими та науковими колами, відчуваю прихильність і зацікавленість Угорщини в розширенні співробітництва з Україною. І саме в цьому роль посольства — сприяти такій співпраці, подальшому її поглибленню, розвитку та ефективності.
Інтерв’ю взяла Наталя ФІЛІПЧУК.
