Захистити потерпілих, убезпечити від подібного в майбутньому

Проведенням цих слухань ми віддаємо також данину пам’яті і шани тим, хто пожертвував собою в ті трагічні дні, заслонивши світ від небаченого лиха, і пішов з життя, втратив здоров’я від дії руйнівних чинників Чорнобиля, наголосив Володимир Литвин.

Події, початок яким поклала ніч на 26 квітня 1986 року, поділили, як колись війна, всю історію України. Відтоді наші люди звикли до такого часового визначення: «до Чорнобиля» і «після Чорнобиля».

Чорнобильська катастрофа для України — це майже 12,2 мільярда доларів США, витрачених на ліквідацію наслідків з державного бюджету (5,7 мільярда за 1986—1991 роки — наша частка в союзному бюджеті і 6,5 мільярда з державного бюджету України за 1991—2002 роки).

Протягом останніх 12 років Україна несе цей свій хрест, цей непідйомний тягар одна. Вона самостійно фінансує роботи з подолання наслідків катастрофи — питома вага витрат на ці цілі становить майже п’ять відсотків від видаткової частини державного бюджету.

Хоч як доводиться скрутно, але зроблено вже багато. Багато, проте далеко не все — коло нерозв’язаних або не до кінця розв’язаних проблем залишається ще дуже і дуже широким, продовжив глава парламенту.

Сьогодні ми за всього бажання і всього старання просто не в змозі забезпечити фінансування пов’язаних з цим потреб. А це означає, крім усього іншого, що необхідно концентрувати зусилля на найкритичніших напрямах та точках їх прикладення, робити серйозні і відповідальні висновки з уже допущених помилок та прорахунків.

Насамперед варто сказати про мораторій на будівництво атомних електростанцій, встановлений Верховною Радою Української РСР 2 серпня 1990 року. Ухвалене під впливом почуттів, які особливо гостро переживала тоді країна, таке рішення не було до кінця продумане і виважене.

Ось лише окремі аспекти ціни цього мораторію для України: народне господарство не одержало майже 6 млн. кіловат передбачених потужностей. А тим часом, за експертними оцінками, затримка із уведенням у дію електропотужностей 1 млн. кіловат тільки на один рік коштує зменшення національного доходу на 2 млрд. крб. (у цінах 1984 року).

Далі Голова Верховної Ради зазначив, що збитки від запровадження мораторію на введення в дію нових атомних енергоблоків перевищили за 10 років 120 млрд. крб. (у цінах 1984 року — 168 мільярдів доларів США). Для порівняння: це два з половиною обсяги валового національного продукту, виробленого Україною за 1997 рік.

Хоча мораторій пізніше було скасовано, ядерна галузь та економіка загалом зазнали величезних і незворотних втрат. Крім того, про що сказано вище, ми втратили будівельно-монтажний комплекс галузі, який був чи не найкращим за часів Союзу; практично припинили діяльність науково-проектні інститути, і як наслідок — на сьогодні практично нічого нового не спроектовано.

На сьогоднішніх слуханнях і у практичній роботі нам треба уникати двох крайніх і діаметрально протилежних підходів, наголосив глава парламенту.

Перший: приймати економічно необгрунтовані, а отже, нереальні рекомендації та рішення. Такі жести — якщо хочете, «на публіку» — вже не сприймаються і нічого, крім роздратування та протесту, в людей не викликають.

Приблизно такий само за результативністю підхід, сутність якого можна сформулювати так: раз бракує коштів, то нічого сушити голову — це як війна, що все, мовляв, спише.

Не хотів би повторюватися, але, як мені здається, на основі минулого досвіду подолання наслідків Чорнобильської катастрофи ми повинні ще раз з максимальною увагою переглянути весь реєстр державних пріоритетів у цій сфері з урахуванням того, що вже зроблено і що не терпить зволікання нині. І відобразити це в Рекомендаціях, які допоможуть орієнтуватися в подальшій роботі.

Хотів би сподіватися, що все те, що ми сьогодні скажемо, буде з увагою і розумінням сприйняте і українським урядом, і нашими іноземними гостями.

Держава відповідає за створення безпечних і нешкідливих умов життя та праці, наголосив з парламентської трибуни Міністр з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Григорій Рева. Він підкреслив, що Україна дбає про комплексне розв`язання завдань з охорони здоров`я потерпілих, використання забруднених територій та соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи.

Міністр вважає, що наявна законодавча база забезпечує соціальний захист чорнобильців. Загалом за період з 1990 року в нормативно-правовому полі з цих питань прийнято майже 800 законодавчих актів та документів, які дають змогу регулювати різні аспекти життєдіяльності громадян України у зв`язку з Чорнобильською катастрофою.

На початок нинішнього року заборгованість, пов’язана з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи та соціальним захистом населення, становила 729,3 млн. грн., зокрема 634,6 млн. грн. — за статтями соціального захисту. Про це заявив перший заступник голови Комітету ВР з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Іван Заєць.

За словами депутата, Чорнобильська будівельна програма профінансована в 2002 році на 26,5 відсотка річного обсягу. Бюджетні призначення на будівництво житла для відселення постраждалих громадян у 2002 році виконано на 19 відсотків. Є заборгованість з виплат компенсацій за втрачене нерухоме майно — більш як 14 млн. грн.

Депутат наголосив, що жодні реформи не будуть ефективними, якщо влада не вирішить питання ліквідації впродовж півтора року всіх заборгованостей з чорнобильських програм, зокрема в соціальній сфері. Це — питання довіри до влади. На думку І. Зайця, такі зобов’язання Кабінет Міністрів має викласти в Програмі своєї діяльності, яку ВР обговорюватиме 16 квітня.

На парламентських слуханнях «17-та річниця Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання» виступили науковці, громадські діячі, політики. Наголошувалося на необхідності убезпечення держави від подібних катастроф у майбутньому, створення надійного механізму подолання наслідків Чорнобиля і водночас створення потужної енергетичної бази країни.