Мабуть, енергетики знають про весну трішки більше за інших, для них вона означає ще й кінець опалювального сезону. А він пов’язаний з осінньо-зимовим максимумом споживання електричної та теплової енергії. Про таке мудре сплетіння поезії та прози, певно, подумав і Міністр палива та енергетики Сергій Єрмілов, зауваживши, що у його команди фактично дві, а не чотири пори року.
А звітував він перед журналістами про найважчу — осінь і зиму, які на відміну від 2001—2002 років були істотно жорсткіші: середня температура в лютому цього року не перевищувала -7, тоді як торік взагалі мали плюсову, а в березні вона знизилася до 0 градусів. Додайте до цього темпи економічного зростання і уявіть, як мало зростати енергоспоживання, а тепер прислухайтеся до міністра Єрмілова: «Виробництво електроенергії зросло на 12,5 відсотка проти попереднього опалювального сезону. Вперше за часи нової історії України енергетика не вдавалася до примусового обмеження електроспоживання та не спрацьовували протиаварійні системи. Галузь задовольняє потреби економіки та населення і розвивається: у першому кварталі на капітальне будівництво — добудову Рівненської та Хмельницької АЕС, модернізацію Старобешівської, Зміївської, Добротворської ТЕС, будівництво Дністровської й Ташлицької ГАЕС, реструктуризацію об’єктів вугільної галузі спрямовано 720 мільйонів гривень...»
Оновлювати енергофонди, підключаючи їх до постійної частоти струму в 50 Гц і потужності — означає посилювати режимну керованість усієї об’єднаної системи. Перед диспетчерами, яким вдавалося при цьому витримувати нульове сальдо перетоків електроенергії з Росією, варто зняти капелюха. Але важко заперечити Сергію Єрмілову: запорукою стабільної роботи стало поліпшене в сім разів фінансування програм з безпеки підприємств атомної енергетики.
Держсекретар з питань вугільної промисловості Юрій Ященко вважає, що, споживши на 2,2 мільйона тонн вугілля більше, ніж попереднього опалювального сезону, ТЕС повернули багатьом вугільним підприємствам віру в себе. По-перше, спалювали здебільшого вітчизняне вугілля, навіть з урахуванням півторамільйонного додатку до плану. Мінпаливенерго, до речі, сподівається, що з наступного року енергетика споживатиме здебільшого вугілля власного видобутку, звільнившися від пут імпортованого природного газу. По-друге, і це головне — розраховувалися з вугільними підприємствами набагато краще, ніж раніше. Бо колесо закрутилося в бік генерації, щойно рівень розрахунків обленерго за куплену в ДП «Енергоринок» електроенергію почав зростати, сягнувши наприкінці року 93,2 відсотка (проти 38,1 відсотка в попередньому сезоні). Це дало змогу виробникам електроенергії в лютому 2002 року повністю розрахуватися за спожите вугілля, а в березні навіть розпочати своєрідну передплату енергетичного та коксівного вугілля.
Питання, чи виправдає надії споживачів реформа у вугільній галузі, зокрема створюване підприємство «Укренерговугілля»? На переконання міністра, виправдає, оскільки 11 з 20 новостворених державних підприємств уже демонструють ознаки фінансового оздоровлення.