Урядовий перелік «дістав» навіть двічі лауреатів

Комітет з питань науки і освіти інформує, що Верховною Радою України у січні 2003 року прийнято у першому читанні проект Закону України «Про внесення змін до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Запропоновано поширити дію статті 24 закону на всіх наукових працівників незалежно від того, в державних чи недержавних установах вони працювали, а всі видатки на покриття пенсійного забезпечення наукових працівників здійснювати за рахунок Державного бюджету України. Це законопроект народних депутатів Б. Беспалого та В. Кафаського. Прийнято у першому читанні й пропозиції Кабінету Міністрів України. Уряд також представив до Верховної Ради України свій законопроект. Запропоновано внести до закону положення про коригування заробітку для обчислення пенсій науковим працівникам. При цьому пропонується обмежити розмір пенсії сумою заробітку, з якої справляється збір на обов’язкове державне пенсійне страхування (нині ця сума становить 2200 грн.).

Пропонується також для наукових працівників, які працюють або працювали в небюджетних державних наукових установах та організаціях, 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за Законом «Про наукову і науково-технічну діяльність», сплачувати за рахунок коштів державного бюджету, а решту — за рахунок цих організацій.

Крім того, Кабінет Міністрів України вважає за доцільне ввести ще деякі обмеження. Так, пропонується доповнити закон положенням про те, що до стажу наукової роботи зараховується навчання в аспірантурі тільки за денною формою навчання, а також положенням проте, що тільки у разі безпосереднього переходу з наукової посади на державну службу стаж наукової роботи зараховується до стажу державної служби незалежно від наявності перерви у науковій роботі.

Відповідно до прийнятого рішення Верховної Ради України Комітету з питань науки і освіти доручено підготувати на базі прийнятих за основу двох законопроектів єдиний законопроект і внести його на друге читання.

До цих законопроектів уже надійшли і продовжують надходити нові пропозиції народних депутатів. Крім того, такі пропозиції надходять і від наукових працівників та наукових організацій.

Слід зазначити, що дуже багато пропозицій, які істотно різняться, і є навіть такі, що суперечать одна одній. Це значно ускладнює підготовку остаточного варіанту законопроекту до другого читання і потребує нових концептуальних підходів до проблем пенсійного забезпечення наукових працівників.

А тепер про листи. Переважна більшість звернень стосується виплат пенсій науковим працівникам, які працюють або працювали в небюджетних державних наукових установах та організаціях. Такі листи надходять і безпосередньо від науковців, і від наукових організацій та установ.

У листі на ім’я Голови Верховної Ради України В. Литвина від працівників акціонерного товариства «Імпульс» ідеться про те, що зараз на підприємстві працює лише 100 осіб, а понад 100 колишніх наукових працівників на пенсії. Підприємство не в змозі виконати перед ними свої зобов’язання щодо пенсійного забезпечення відповідно до вимог чинного законодавства, бо збанкрутує. Саме ця обставина змушує більшість подібних підприємств відмовлятися, по суті, від своїх колишніх працівників у разі їх звернення по довідки при оформленні пенсій (листи А. Дубовенко з Києва, О. Туколова з Харкова). У листі директора ДержУкрНДІФП А. Демідовської до народного депутата Євгена Жовтяка прямо поставлено питання про неконституційність цього положення закону та відповідної постанови Кабінету Міністрів України № 1826 від 13 грудня 2000 року і висловлено пропозицію звернутися з цього приводу до Конституційного Суду України. Пропозиції щодо вирішення цих питань на законодавчому рівні надійшли від Союзу хіміків України, ВАТ «Укрводпроект» ВАТ «Бориславський НДІ «Ситез», ВАТ НДІ ГМ імені М. Федорова та інших. Як уже зазначалося, комітет намагається впорядкувати ці пропозиції і в остаточному варіанті запропонувати виважену редакцію.

Багато питань пов’язано з переліком посад наукових працівників, затвердженого Кабінетом Міністрів України (постанова № 1571 від 22 листопада 2001 року). Автори листів вважають його недосконалим і пропонують доопрацювати. Справді, законом визначено, що до науково-технічної діяльності належать дослідно-конструкторські та проектно-конструкторської роботи. Але посади, на яких здійснюється відповідна діяльність, не включені до названого переліку. Так, у кандидата технічних наук Є. Задєєва (Кременчук) час роботи на посаді інженера-конструктора І категорії у відділі головного конструктора Крюковського вагонобудівного заводу, коли він безпосередньо саме і займався науковими дослідженнями, пенсійні органи не включають до стажу наукової роботи, посилаючись на перелік. Питання віднесення посад інженера І категорії до посад наукових працівників порушується і в листі працівників ДКБ «Південне».

Як нонсенс переліку, зокрема його п. 3, можна навести лист наукового співробітника Київського національного університету імені Тараса Шевченка В. Петрука, якому відділення Пенсійного фонду України в Голосіївському районі Києва відмовило в наданні наукової пенсії, вилучивши із наукового стажу період роботи в тій же лабораторії моделювання і оптимізації факультету кібернетики на посадах провідного інженера-програміста та провідного інженера, що проектує особливо складну продукцію, хоча ним було представлено довідку, підписану керівництвом університету, яка свідчила, що В. Петрук, працюючи на цих посадах, займався саме науковою та науково-технічною діяльністю. Водночас п. 2 того самого переліку передбачає зарахування такого стажу в науковий для всіх інших наукових установ. А ідеться про Національний університет, провідний вузівський науковий центр України, рівень наукових досліджень у якому нічим не поступається інститутам НАН України.

Таких справедливих звернень багато і від наукових працівників, і від наукових установ та організацій.

Унаслідок недосконалого підходу під час визначення переліку наукових посад сталося так, що заступник начальника конструкторського відділу не включений до цього переліку і не має права на наукову пенсію. Тоді як його підлеглі — зазначені у переліку і підпадають під дію закону, відзначається у листі В. Кучинського. Про це, як про відновлення справедливості, йдеться також у листі А. Андроховича, двічі лауреата Державних премій України в галузі науки і техніки зі Львова.

Комітет наполягатиме на вдосконаленні переліку посад наукових працівників та їх систематизації.

Особливо слід зупинитися на питаннях, пов’язаних із зарахуванням до наукового стажу навчання в докторантурі та аспірантурі. Листи з цього приводу надійшли від ВАТ «Укрмашверстатопроект», А. Мельника з Івано-Франківська, В. Харченка з Артемівська, М. Книша з Чернівців та багатьох інших. Зараз час навчання в заочній аспірантурі не зараховується до стажу наукової роботи органами соціального забезпечення. Крім того, у разі переходу на державну службу з посади докторанта науковий стаж не включається до стажу державної служби, бо він вважається не науковим працівником. Відповідні служби на місцях при розгляді цих питань користуються роз’ясненнями Мінпраці та Міносвіти України, що так переходи повинні здійснюватися безпосередньо з наукових посад (листи Г. Лисогора, А. Кузняка з Києва). Ці роз’яснення були скасовані Мін’стом України, оскільки це вільне трактування положень закону.

Понад третина листів стосується питань перерахунку пенсій на основі коефіцієнтів, що застосовуються сьогодні при цьому. Це призводить до того, що доктор наук, завідувач відділу, який вийшов на пенсію у 1992 році, отримує пенсію меншу, ніж науковий співробітник, який виходить на пенсію зараз (лист групи докторів наук зі Львова). Про це та несолодке, на його думку, майбутнє науки з біллю пише у своєму листі А. Бедренко з Києва. Нинішня несправедливість примусила його звернутися навіть до Конституційного Суду України. Про це пишуть також О. Мирошниченко з Шостки, Д. Сапегін із Сімферополя та багато інших.

Комітет вважає це питання дуже важливим. Кабінет Міністрів України у своєму проекті вже вніс відповідні пропозиції, але, як здається, вони мають бути чіткіші.

Слід зазначити, що серед листів з конструктивними пропозиціями з удосконалення пенсійного законодавства є листи громадян, у яких порушено питання, що виходять за межі законодавчого поля (скарги на співробітників органів соціального забезпечення (лист В. Доброхотова з Дніпропетровська), керівників установ, які не надають довідок (лист Шестопалова з Києва), про надання додаткової жилої площі (лист А. Павлова з Донецька)). Крім того, надходить багато листів з проханням дати тлумачення тих чи інших положень закону або оцінити законність дій представників органів виконавчої влади, керівників установ та організацій. Ці питання виходять за межі повноважень комітету, тож, як правило, листи надсилаються за належністю відповідним органам.

Комітет висловлює щиру подяку всім, хто вніс конструктивні пропозиції щодо вдосконалення пенсійного забезпечення наукових працівників. Усі надіслані пропозиції буде опрацьовано і обговорено під час підготовки законопроекту до другого читання. Комітет планує завершити цю роботу у квітні поточного року з тим, щоб Верховна Рада України розглянула і прийняла законопроект на цій сесії.