Ранкове засідання 11 квітня
На позачерговому дні уряду у Верховній Раді народні обранці розглядали стан дотримання законодавства щодо видачі державних актів на право приватної власності на землю. Зокрема, у поле зору народних депутатів потрапила ситуація з виділенням гектарів у натурі. За словами доповідача — голови Державного комітету України із земельних ресурсів Анатолія Даниленка — початок земельній реформі покладено ще 18 грудня 1990 року з прийняттям Верховною Радою Української РСР постанови «Про земельну реформу». Відтоді на законодавчому полі прийнято чимало нормативних актів. Головним із яких, звісно, можна вважати Земельний кодекс у новій редакції.
За інформацією голови Держкомзему, нині з земель державної власності у приватну передано 70,5 відсотка сільгоспугідь, або 28,1 млн. га. На місці 11,7 тисячі колишніх колективних сільгосппідприємств унаслідок реформування з’явилося 19 тисяч нових агроформувань. Державні акти на право приватної власності на земельну частку (пай) одержали 13,7 млн. громадян. Слід зазначити, що процес не скрізь відбувається успішно. Якщо у Кіровоградській області змінено на держакти більш як 96,3 відсотка сертифікатів, то в Одеській — 24,1, а в Житомирській — лише 13,1 відсотка. Однією з головних проблем при оформленні й видачі таких документів, наголосив Анатолій Даниленко, залишається брак фінансування.
Станом на 1 березня нинішнього року укладено договорів на проведення землевпорядних робіт з оформлення та видачі актів на 313,5 млн. грн., водночас профінансовано з різних джерел менш як 122 млн.
Деінде на ниві земельної реформи процвітають порушення. З вини органів місцевого самоврядування та керівників сільгосппідприємств до списків власників на земельну частку (пай) не внесено близько 164 тисяч громадян, які мають таке право. Пізніше майже 94 відсотки позбавлених власності селян — немало з них за рішеннями суду — все-таки отримали право на гектари. Водночас перевірками виявлено 5,3 тисячі осіб, які неправомірно отримали сертифікати. Приміром, у ТзОВ «Україна» Рокитнянського району Київської області під час паювання землі до списку осіб протиправно не внесли 62 громадян, а у Івано-Франківській області до кримінальної відповідальності притягнуто голову сільської ради села Перлівців, який включив до списків пайовиків 14 осіб, котрі не мали на це право.
Непоодинокі факти неправомірного внесення до списків посадових осіб райдержадміністрацій, голів сільських і селищних рад, а також членів їхніх родин та знайомих. Зокрема, з цього приводу притягнуто до адміністративної відповідальності понад сто держслужбовців. Тільки в Міжгірському районі Закарпатської області, де надто гостро стоять питання забезпечення селян земельними паями внаслідок обмеженості орних гектарів, справи за скоєння зазначених дій порушено проти п’яти державних службовців. А в Київській області, за рішенням Печерського районного суду Києва, притягнуто до відповідальності голову Бородянської районної ради, який незаконно одержав земельний пай.
Чимало часу на сесії було присвячено питанням надання земель сільгосппризначення громадянам України з числа раніше депортованих осіб, які мешкають у сільській місцевості АР Криму. Центральні органи виконавчої влади для уникнення соціальної напруженості цьому питанню приділяють особливу увагу. Проте процес оземелення кримських татар, незважаючи на заходи, проходить складно.
Проблему надання земель сільгосппризначення працівникам соціальної сфери на селі порушив народний депутат Олег Білорус. За його словами, куди не поїдеш, в одних селах земельні ділянки вчителям і лікарям дали, а в інших — ні. Анатолій Даниленко з цього приводу поінформував: більш як 580 тисяч га землі вже передано у користування працівникам соціальної сфери. Але указ Президента про виділення наділів учителям та лікарям гальмується на місцевому рівні.
Ішлося і про проведення комплексу весняно-польових робіт. Не було ще такого року, щоб загинуло так багато озимих — більш як половина. На думку А. Даниленка, тут потрібна фінансова підтримка з боку держави. Отриманню такої допомоги може посприяти Верховна Рада.
