За прогнозами ООН, у 2050 році населення України зменшиться до 25 мільйонів осіб. Такі песимістичні дані зумовили проведення науково-практичної конференції «Довкілля і здоров’я», що відбулася в Тернопільській державній медичній академії імені Горбачевського за сприяння Всеукраїнської екологічної ліги (ВЕЛ).
На конференції було представлено понад сотню робіт з різних регіонів нашої держави. Їх авторами є переважно екологи та лікарі, які висловилися за тіснішу співпрацю представників двох наук.
Чи не найрезонанснішим був виступ Василя Ватрича, депутата Чернівецької обласної ради, головного лікаря пансіонату «Зелені пагорби». Він наголосив: Буковина нині втрачає свої унікальні ліси, зокрема букові, які стали об’єктом хижацького винищення заради комерційних інтересів. Василь Петрович стверджує, що це відбувається за безпосереднього потурання з боку влади. На моє запитання щодо спростування зловживань у лісовому господарстві численними комісіями Василь Ватрич зауважив, що ці комісії створюються самою владою, яка аж ніяк не збирається «кусати сама себе до крові». Й запропонував приїхати до нього в Чернівецьку область, аби на власні очі побачити винищення буковинських лісів.
Проблеми українських лісів у своїй доповіді порушив й Олександр Бондар, член наукової ради ВЕЛ. Він нагадав, що на гектар розораних земель має припадати три—чотири гектари лісу. А в Україні, навпаки: 67 відсотків розораності території і тільки 14 відсотків її лісистості. Тобто співвідношення ріллі та лісу в 20 разів(!) гірше від оптимального. Згадав Олександр Бондар і про 10 тисяч втрачених за роки незалежності малих річок, і про те, що тільки 15 відсотків промислових підприємств України мають надійні фільтри.
Щодо господаря конференції — Тернопільщини, то вона традиційно вважається екологічно успішливим регіоном. Проте самі тернополяни мають стосовно цього дещо іншу думку. Голова постійної комісії Тернопільської обласної ради з питань екологічної політики, природокористування та сталого розвитку Василь Триснюк наголосив на проблемах Шумського району, розташованого в 50-кілометровій зоні Хмельницької АЕС. Тож якщо 1990 року в районі фіксувалося 273,1 випадка онкозахворюваності на 100 тисяч населення, то 2002 року цей показник зріс до 368,2. Занепокоєна громадськість Шумська звернулася до обласної ради з пропозицією вимагати від «Енергоатома» компенсацій, зокрема фінансування радіологічної станції. Варто нагадати, що 10 сіл Заліщицького та Чортківського районів Тернопільщини постраждали від аварії на ЧАЕС.
Ще одна представниця Тернополя Раїса Когут виступила з доповіддю «Профілактика йодної недостатності і захворювання щитовидної залози». Серед інших заходів вона згадала йодування харчових продуктів. Але якщо йодована сіль уже стала нормою для багатьох українців, то йодовані молоко, сметана, кефір, сир, мінеральна вода залишаються для нас доволі екзотичними. Хоча Тернопільський молокозавод потреби свого міста в йодованих молокопродуктах задовольняє сповна. Останні компенсують дефіцит йоду в організмі й набагато дешевші від насичених цим елементом морепродуктів. Учасники конференції змогли не тільки побачити, а й скуштувати йодовані молоко, кефір, сметану та сир і були неабияк задоволені такою дегустацією.
Підбиваючи підсумки конференції, перший заступник голови ВЕЛ Тетяна Тимочко висловила сподівання, що захід матиме продовження в ініційованих його учасниками парламентських слуханнях з проблем екології та здоров’я, які пропонується провести у Верховній Раді вже цього року.
