В Українському домі Громадська експертна рада при Верховній Раді України провела публічні слухання Програми діяльності Кабінету Міністрів на найближчі два роки.
Усе було вишукано та продумано (довідкові документи для 440 представників громадських організацій, відеотабло у залі і накриті столи для фуршету — у фойє). Мимоволі подумалося: ось зараз усіх вишикують і поведуть стрункими лавами у громадянське суспільство. Але голова Громадської експертної ради з проблем законодавства, народний депутат Степан Гавриш одразу дезавуював хибне враження: уряд влаштовує публічний захист своїх макроекономічних позицій, які спираються на держбюджет. Отже, сьогодні перший екзаменатор — громадськість, а вирішальне слово (з огляду на результати цього слухання) скаже Верховна Рада.
Віце-прем’єр Віталій Гайдук — лаконічний, зате вичерпний. Упродовж останніх трьох років досягнуто незаперечних успіхів в економічному та соціальному розвитку країни: валовий продукт зріс на 20,9 відсотка, промислове виробництво — на третину, гривня —стабільна, сальдо платіжного балансу — позитивне. Але макроекономічна стабілізація досі що не стала надійним чинником підвищення добробуту громадян. Ми ще не позбулися недолугої податкової системи, незадовільної фінансової дисципліни, недосконалої бюджетної політики, неконтрольованого розподілу грошових потоків (особливо в паливно-енергетичному секторі), значної диференціації доходів населення тощо. Звідси — низка заходів, спрямованих на стимулювання розвитку легального бізнесу, фінансово-банківської системи, фондового і страхового ринків, курс на активізацію інвестиційної діяльності і посилена увага до приватизаційних процесів. Звідси — задекларовані в Програмі реформи житлово-комунального сектору і вугільної галузі.
Про те, що Кабінет Міністрів планує збільшити витрати на фінансування гуманітарної сфери, повідомив віце-прем’єр-міністр Дмитро Табачник. Особливий інтерес викликав урядовий сценарій подальшого реформування системи оплати праці. Так, уряд планує поетапне підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівникам бюджетної сфери, запровадивши вже у другому півріччі Єдину тарифну сітку. Очікується, що заробітна плата бюджетників зросте в середньому на 25 відсотків, а зростання реальної заробітної плати в економіці у 2003—2004 роках сягне 12—15 відсотків.
Віце-прем’єр-міністр з аграрної політики Іван Кириленко сповістив про намір уряду з наступного року дотувати окремі види сільськогосподарської продукції. На сьогодні із 41 мільйона гектарів сільгоспугідь 35 — уражені ерозією або деградують: чорноземи переживають чорні дні. Тож уряд налаштований рішуче взятися нарешті за вдосконалення земельних відносин, інтервенційних та заставних механізмів на зерновому ринку, за лізингові операції з продажу складної сільськогосподарської техніки тощо.
Додав оптимізму і Перший віце-прем’єр Микола Азаров, зазначивши, що підсумки першого кварталу дають змогу уряду втримати темпи економічного зростання.
Чимало делегатів від громадськості знову замислилися: а чи правильним шляхом ідемо, товариші? Компліментарний виступ Дмитра Швеця навіть змусив засумніватися, що його об’єднання відповідає своїй назві «Нова епоха», бо спливло раптом у пам’яті комсомольське «одобрямс». А Наталя Дніпренко, як організатор слухань, пішла навіть далі, обмежившись палкими подяками і громадськості, і уряду за те, що не зірвали, як вона висловилася, історичну подію. Утім, прийнятий на слуханнях текст резолюції розвіяв і це враження, оскільки його учасники ухвалили звернутися до Верховної Ради з пропозицією схвалити Програму діяльності Кабінету Міністрів. Отже, останнє слово — за народними депутатами.
