Ранкове і денне засідання
9 квітня
Парламентські слухання «Реформа політичної системи в Україні: мета та концептуальні засади конституційних змін» відкрив Голова Верховної Ради України Володимир Литвин. Він наголосив, що парламентські слухання спричинені необхідністю визначити позиції Верховної Ради України стосовно шляхів і напрямів здійснення політичної реформи, глибини, межі, цілей та можливих наслідків змін у системі органів державної влади, змісту й обсягу їхніх повноважень, прав та обов’язків.
Від цього залежить майбутнє українського народу, темпи та результати його поступу в усіх сферах життя та діяльності.
Треба віддати належне Конституції 1996 року, яка істотно наблизила Україну до норм, стандартів та параметрів держав, що вважаються в сучасному світі еталоном розвиненої демократії, наголосив Володимир Литвин. Разом з тим кількарічний досвід державного життя засвідчив, що не всі її положення можна назвати зразком досконалості.
Пропозиції стосовно перегляду такого статусу-кво вже давно надходили і продовжують надходити практично від усіх політичних сил та з владних структур. На необхідності та доцільності реформування політичної системи наголошували і депутати попереднього складу Верховної Ради.
Конкретним приводом для слухань стало подання главою держави для попереднього ознайомлення в парламенті законопроекту про внесення змін до Конституції України. Указом Президента його винесено на всенародне обговорення, яке триватиме до 15 травня.
У Верховній Раді нинішнього скликання перебуває вже п’ять законопроектів про внесення змін до Конституції. Базовим є поданий депутатами і зареєстрований під номером 0999, сказав глава парламенту.
Цей проект, що пройшов експертизу в Конституційному Суді України, передбачає розширення повноважень Верховної Ради у частині формування і діяльності уряду та інших центральних органів влади, утворення парламентської більшості, позбавлення мандата у разі виходу депутата з фракції, деталізації окремих важелів стримувань та противаг між гілками влади, Президентом і парламентом.
У Верховній Раді сформовано з представників усіх фракцій та груп Тимчасову спеціальну комісію з опрацювання проектів законів про внесення змін до Конституції України.
Сьогоднішні слухання не повинні обмежитися обговоренням лише одного законопроекту і схваленням чи критикою окремих його позицій. Треба охопити всі аспекти реформування політичної системи — а їх масив справді величезний.
Немає і не може бути місця суб’єктивно-емоційним сплескам, партійним та корпоративним підходам — усьому тому, що вже не раз вибивало парламент з русла нормальної роботи і призводило до нульового а то й від’ємного результату, підкреслив Голова Верховної Ради.
Критерій тут один і справді всеосяжний — національний інтерес. Тільки з думкою і турботою про нього ми зможемо досягти головної мети політичної реформи: забезпечити подальше реальне наближення України до європейських та світових стандартів демократії і побудови громадянського суспільства, прискорити розвиток реального парламентаризму та посилення його ролі в житті держави й суспільства, підвищити відповідальність державної влади, всіх її гілок перед громадянами.
З-поміж найбільш назрілих, вищою мірою актуальних завдань хотілося б виокремити найгострішу потребу в сильній, дієздатній і відповідальній владі. Відсутність таких її якостей є нині найбільшим дефіцитом, джерелом і підґрунтям більшості, якщо не всіх, наших негараздів та дистанціювання, недовіри між народом і владою. Можливості для подолання згаданих і не згаданих чинників, що періодично підсипають піску в державний механізм, в Україні є. Для того, щоб вони були з оптимальним результатом використані, потрібні насамперед наша політична воля, чітке бачення завдань та шляхів їх реалізації.
Хотілося б, щоб нинішні парламентські слухання сповна цьому послужили, відкрили перед нами і нашими співвітчизниками новий простір для докладення політичної та громадянської ініціативи, сказав насамкінець Голова Верховної Ради.
Дискусію розпочав співголова парламентської комісії Перший заступник Голови ВР Геннадій Васильєв. Верховна Рада, наголосив доповідач, вже виконала значну роботу з підготовки політичних реформ перебудови державних інститутів. Створено тимчасову спеціальну комісію з опрацювання проектів законів України про внесення змін до Конституції України, яка працює з грудня минулого року. Проаналізовано всі проекти законів, які надійшли до профільного комітету. До пропозицій Президента на сьогодні своє ставлення визначили не всі фракції. Найактивніше обговорюється ідея двопалатного парламенту. І хоча про його доцільність свідчить практика багатьох європейських країн, питання загострилося: чи поліпшить це роботу Верховної Ради в умовах нашого суспільства.
Не менші дискусії зумовило запровадження пропорційної системи виборів. Закон про вибори вже кілька разів виносився в сесійний зал, але не був прийнятий. Серцевиною реформ має стати підвищення відповідальності влади, закріплення в Конституції положення про парламентську більшість, принцип формування уряду, вироблення механізмів стримування та противаг усіх гілок влади, зазначив доповідач.
«Складність у тому, — сказав у своїй співдоповіді співголова парламентської комісії Олександр Мороз, — що пропозиції Президента діаметрально протилежні законопроекту, схваленому парламентом, який пройшов експертизу в Конституційному Суді». Головна ідея — відповідальність інститутів влади. Форма — парламентсько-президентське правління. Проект Президента передбачає повну реконструкцію парламенту: двопалатність, зменшення його чисельності, збільшення терміну діяльності, за певних умов припинення депутатських повноважень, право розпуску парламенту. За цим проектом, переконаний Олександр Мороз, виходить, що верхня палата, до якої обиратимуть чи призначатимуть депутатів, це ніби друга адміністрація Президента, яка контролюватиме діяльність нижньої палати. До того ж вона матиме власне нездоланне право вето. Вся ідея затіяної реформи зводиться до того, щоб зробити парламент слухняним Президенту. Найнебезпечнішою новацією, вважає Олександр Мороз, є спроба узаконити прийняті на референдумі результати.
Доповідач запропонував зосередитися на проектах, що вже пройшли експертизу в КС, та звернутися до Конституційного Суду, щоб розробити процедуру якнайскорішого внесення цих змін до Конституції.
Представник Президента у ВР Олександр Задорожній сказав, що попередні проекти, які проходили експертизу в КС, не виносилися на пленарні засідання, бо не мали більшості. Реформа тупцювала на місці. Доповідач детально обгрунтував внесені Президентом пропозиції, зокрема, порядок формування уряду, механізми стримування та противаг усіх гілок влади (розпуск Державних зборів, винесення резолюції недовіри уряду, запровадження процедури вотуму довіри тощо) та право народу здійснювати владу безпосередньо —прийняті результати на референдумі мають найвищу силу і не потребують затверджень.
Міністр юстиції Олександр Лавринович поінформував, що протягом двох місяців, які відведено на обговорення президентських пропозицій, на Мін’юст покладено завдання організувати роз’яснення основних положень запропонованої політичної реформи. За словами міністра, на сьогодні надійшло 433 листи та телеграми.
Перед початком роботи учасники парламентських слухань вшанували хвилиною мовчання пам’ять про журналістів Тараса Процюка, вбитого в Іраку, і Олександра Кривенка, що загинув в автомобільній катастрофі.
