Війна між США й Іраком триває у двох площинах: реальній та віртуальній — між хакерами різних поглядів. Стрімко зростає кількість успішних спроб злому веб-сайтів найрізноманітнішої тематики. Американська компанія F-Secure, що спеціалізується на вивченні і забезпеченні інформаційної безпеки в Інтернеті, повідомила, що з 20 по 24 березня було 10 тисяч успішних хакерських атак на веб-сайти. Метою таких зломів є не крадіжка якоїсь цінної інформації, а лише заміна головної сторінки сайту іншою, що містить текст зломщика.

Залежно від характеру зломів і тексту зламаної сторінки хакерів можна поділити на три типи: хакери, що підтримують дії США і Великої Британії і бажають взяти участь у війні проти Іраку через атаки на веб-сайти іракських комерційних компаній і державних відомств;

хакери-мусульмани чи їхні прибічники, що намагаються відповідати взаємністю, атакуючи сайти американського й англійського уряду;

хакери-пацифісти, які проти війни як такої.

За даними ФБР, перші атаки на три мільйони комп’ютерів Пентагона у зв’язку з підготовкою воєнної операції в Іраці проведено ще наприкінці 2002—початку 2003 року. Йдеться про створення нових вірусів, здатних тимчасово паралізувати мережі. За перші 48 годин війни, за інформацією британської аналітичної компанії mі2g, було зламано більш як тисячу web-сайтів. Хакери розміщали на них антивоєнні гасла. За прогнозами компанії mі2g, у березні буде встановлено новий рекорд за кількістю атак у Всесвітній мережі, а загальна сума збитків і витрат на відновлення становитиме від 2,1 млрд. до 2,6 мільярда доларів США. Британські аналітики переконані, що зазвичай аполітичні хакери усього світу знайшли свою «цивільну позицію», і вона полягає в протесті проти американських дій в Іраці.

Яке ж програмне забезпечення електронної війни? Щоб запустити віруси, необхідно мати доступ до мереж, до яких підключені іракські військові комп’ютери. Зрозуміло, вийти на сервери секретних об’єктів за допомогою Інтернету неможливо. Треба зазначити, що протягом десятиліть США підтримували Багдад, а тому добре поінформовані, які програми використовує іракська армія. Нинішня система електронних комунікацій — це надсучасна оптико-волоконна мережа, до якої підключений увесь Ірак. За останні роки в неї було вкладено величезні кошти: її багаторазово модернізували і підтримують у відмінному стані. Основним достоїнством цієї системи зв’язку є те, що переговори неможливо прослухати із супутників чи з повітря.

Сьогоднішня концепція ведення кібервійни передбачає тісне співробітництво американських військових комп’ютерних фахівців із британськими спецпідрозділами Specіal Aіr Servіce. Відповідно до плану, завданням SAS є виявлення електронних комунікацій на місці і забезпечення доступу до них. На основі цієї інформації можна дійти висновку, що американці користуються цілим арсеналом комп’ютерних засобів ведення війни. Поряд із хакерськими програмами дедалі більшу роль відіграє контроль за даними за допомогою «жучків». Другий варіант — це підключені до ліній оптико-волоконного зв’язку міні-комп’ютери із супутниковим зв’язком.

Яку стратегію обрали сьогодні США та їхні союзники на електронному фронті? Спочатку було закрито всі закордонні банківські рахунки Саддама Хусейна і його родини. Попри сумніви Пентагона щодо правового аспекту цієї акції здійснено спеціально розроблені для цієї мети плани вторгнення у внутрішні мережі банків. Спеціальна робоча група фахівців-комп’ютерників Пентагона розробила і активно здійснює наступну фазу електронної війни (рівень ескалації). Цей рівень передбачає насамперед відключення системи енергопостачання Іраку, щоб паралізувати велику частину військових об’єктів.

Пропонуються і такі варіанти, як відключення серверів іракської служби ППО і залучених у військових і цивільних інфраструктурах комп’ютерів за допомогою мікрохвильових випромінювачів, установлених на літаках EC-130. А застосування вперше 26 березня американськими військами в Іраці так званої «мікрохвильової електронної бомби» підтверджує реальність здійснення цих планів. Новий вид зброї виводить з ладу комп’ютерну й іншу техніку, засновану на електронних технологіях. Електронна бомба на кілька годин вивела з ладу іракське телепередавальне устаткування, внаслідок чого було припинено трансляції іракського телебачення. Електронну бомбу доставили до Іраку крилатою ракетою. Цілком можливо, що вона застосовувалася США вже не раз, зокрема і до початку воєнних дій проти Іраку.

Ще один приклад. Американські віртуальні охоронці «чистоти війни» вибачили сайту катарського телеканалу публікацію фотографій убитих іракських дітей. А от мертві американські командос вивели їх із себе. 25 березня проведено масовану хакерську атаку на сайт незалежного катарського телеканалу «Аль-Джазіра». Вона почалася відразу після того, як на цьому ресурсі з’явився англомовний розділ. За словами головного редактора електронної версії «Аль-Джазіри» Абдель Азіза Махмуда, сайт було піддано масованим атакам інформаційних піратів після вміщення на ньому фотографій трупів американських солдатів, убитих на півдні Іраку. Усі спроби відновити сайт безрезультатні.

Але й ті, що цікавляться «веселими картинками» з іракського фронту, найближчими днями можуть серйозно поплатитися. Знімки Іраку, нібито зняті з надсекретних супутників, насправді є досить небезпечним вірусом. Спроба «підглянути» за війною може обернутися повною втратою даних на комп’ютері. Листи, що закликають ознайомитися з «цікавими кадрами» з Іраку, вперше з’явилися в мережі 19 березня. Ось як описує дію вірусу відома антивірусна лабораторія Касперського: «Винайдений новий вірус-хробак «Ganda» намагається обдурити користувачів, пропонуючи їм одержати новини про війну в Іраці. «Ganda» поширюється через Інтернет у вигляді файлів, прикріплених до заражених листів. Хробак активно протидіє антивірусним програмам».

«Це перша війна в Інтернеті за всю історію Мережі, — каже пан Рейні, директор некомерційної групи Pew Іnternet § Amerіcan Lіfe Project. — Хвиля інформації охопить усіх». «Інтернет-зв’язок в Іраці сприяє передаванню новин про воєнні дії усьому світові, — констатує фахівець з Близького Сходу Дебора Міллер, — окрім того, якби не було Мережі, міжнародний антивоєнний рух не був би так майстерно скоординований».

Сергій ФІЛІМОНОВ, доцент кафедри журналістики Військового інституту Національного університету «Львівська політехніка».