Позавчора в УНІАН відбулася прес-конференція на тему: «Свобода журналістики — декларації і українська реальність». Різницю між віртуальною свободою і практикою, виходячи з власного досвіду, пояснювали донецький журналіст Володимир Бойко, колишній співробітник Інтернет-видання «Obkom. net» Олександр Слєпушкін та координатор Громадського комітету національної безпеки Олексій Толкачов. На прес-конференцію запрошували і начальника Головного управління інформаційної політики адміністрації Президента Сергія Васильєва, але він запрошенням знехтував. Мабуть, свята переконаність у відсутності цензури в Україні не дозволила головному «інформаторові» АП гаяти час на «пусті розмови».
І, здається, даремно. Опальний донецький колега повністю солідарний з паном Васильєвим: «У нас цензури ЗМІ немає... Те, що є, — це не цензура. Це — гірше. Це — злочин: переслідування журналістів за їхню професійну діяльність».
«Українську реальність» ілюстрували кількома конкретними судовими справами. Одна з них — «справа Бойка» (про неї «ГУ» вже розповідав). Більше року триває протистояння між ним та співробітниками податкової міліції. Після низки критичних матеріалів на «податкову» тему проти журналіста порушили кримінальну справу «за ухилення від сплати податків» і навіть запроторили за грати». Хоча неодноразово проведені у справі експертизи довели, що жодного разу Володимир не «заникував» своїх прибутків від держави. Навпаки, він сплатив податків на 186 гривень більше, ніж треба. Однак ця «пом’якшувальна обставина» не втихомирила гніву податківців. Напевно, в їхніх очах гостре перо Бойка перекреслює логіку його контраргументів.
Журналіст вважає, що за таких обставин захищати переслідуваних працівників мас-медіа повинна держава. Однак «у нас спостерігається зворотний процес: суди швидше й охочіше розглядають позови до окремих видань або журналістів, ніж навпаки». А прокуратура як контролюючий орган не помічає випадків перешкоджання професійній діяльності журналістів. Її також більше цікавлять «протизаконні» вчинки представників «четвертої влади».
Тривале «ходіння з муками по колу» підштовхнуло Володимира Бойка та Громадський комітет нацбезпеки до цікавої ініціативи: вони відкрили благодійний рахунок, на якому планують акумулювати гроші для захисту журналістів у судах. До цього кроку, стверджує Володимир, його підштовхнула відсутність у країні реально діючого механізму правового захисту журналістів. Наприклад, від колективу Інтернет-видання вимагають сплатити майже три тисячі гривень лише за експертизу вилучених комп’ютерів. Тобто хочете довести свою правоту — платіть.
Хто бажає захистити журналістів матеріально, може переказати гроші на поточний рахунок 261662 в Печерському відділенні 3715 Ощадбанку на ім’я Володимира Бойка. Він обіцяє, що інформація про стан рахунку, жертводавців та про напрями використання коштів щомісяця оприлюднюватиметься у ЗМІ.
До речі, у прийнятій позавчора спільній резолюції Національної спілки журналістів Британії та Міжнародної федерації журналістів порушено питання про соціальні та професійні умови працівників засобів масової інформації в Україні. Закордонні колеги «вітають кампанію українських журналістів проти всіх форм цензури та утисків свободи слова».