«А ви себе ще не знаєте», — загадково сказала Джуна і запропонувала розстебнути сорочку...
Валерія Миколайовича Петліна — доктора географічних наук професора кафедри фізичної географії Львівського національного університету ім. Івана Франка називають одним із засновників нової науки еніології. У сімдесятих роках він потрапив у Москві в товариство, де була Джуна Давіташвілі. Зав’язалася розмова. Валерій Петлін сказав, що вважає себе цілком звичайною людиною, далекою від екстраординарних можливостей та здібностей. «А ви себе ще не знаєте»,— загадково відповіла Джуна і запропонувала розстебнути сорочку. За хвилину на грудях Валерія Петліна без найменшої підтримки зависли ложки, виделки, ножі. Згодом Джуна відкрила для нього світ тонких взаємодій і підсвідомості.
Як розпізнати зомбі?
— Валерію Миколайовичу, поясніть, що таке — еніологія? 
— Нова наука еніологія (еніо — енерго-інформаційний обмін; логос — наука) — спроба поставити на наукову основу ефекти біолокації, яснобачення, телепатії, телекінезу, телепортації, пророцтв та ін. 
Однією з провідних у їх роботі була тема психотропного впливу на людину, тобто розробка психотропної зброї, а також проблеми розвідувального характеру. Наприклад, інститут біолокації Сечеванова створили й фінансували за прямою вказівкою Леоніда Брежнєва після унікального експерименту, який засвідчив потужні можливості біолокації. Кілька років радянська розвідка не могла визначити точне місцезнаходження надзвичайно важливого підводного військового об’єкта США. І тоді залучили групу Сечеванова — фахівців з біолокації. У Москві, в одній із установ, у звичайному приміщенні на підлозі накреслили точну топографічну карту того регіону Тихого океану, де, за приблизними даними розвідки, мав бути американський військовий об’єкт. І спеціалісти з біолокації визначили це місце протягом 15 хвилин. Згодом розвідка підтвердила точність біолокаційного «прогнозу». Одразу на розвиток цих досліджень було виділено колосальні кошти і проблему біолокації почали грунтовно вивчати. В такі дослідження вкладають надзвичайно великі кошти США і Китай.
— А Україна?
— У нас різними напрямами еніології займаються поважні науковці: академік доктор наук Генріх Швебс, доктор наук професор Катерина Позаченюк, доктор наук професор Михайло Гродзинський, доктор наук професор Йосип Свинко та інші. Маємо три центри еніології: Південний (Одеса), Кримський (Сімферополь) та Західний у Львові. Наш центр об’єднує майже 100 дійсних членів Академії наук.
— Валерію Миколайовичу, розкажіть про своїх колег. Що вони уміють?
— У нашому центрі об’єдналися сенситиви (люди із надчутливим сприйняттям. — Авт.), науковці, експерти та фахівці, які професійно намагаються дослідити й збагнути незвичайні людські можливості. А третя —найчисленніша група — то звичайні люди, яким цікаво спілкуватися із спеціалістами, слухати лекції і здобувати знання від науковців, а не із сумнівних джерел. 
Центр складається з кількох відділів. Вони ставлять перед собою два завдання: розпізнавання зомбованих людей, що є надзвичайно актуальним у зв’язку із спалахом тероризму, і роззомбування, тобто розробка методики звільнення людини від зомбі-програм. Такі дослідження розпочалися відносно недавно. Маємо перші напрацювання. Тут один із найперспективніших, на нашу думку, шляхів — залучення фахівців, які мають дар яснобачення й у кольорах бачать ауру — одну із основних індикаційних характеристик людини. Аура різнокольорова й особливості поєднання цих кольорів, можливо, дадуть нам змогу дистанційного визначення зомбі-осіб у натовпі. Основна ідея пошуку така: в певному місці аури у зомбованих людей мають бути серйозні порушення гармонії кольорів.
Інколи житло — твоя домовина 
— Протягом останніх 10—15 років ми стали свідками різкого збільшення кількості людей з всілякими екстраординарними здібностями. Чим це можна пояснити?
— Насамперед тим, що люди вже не бояться казати про такі свої здібності. У мене є знайома — дуже сильний сенситив, яка лише недавно змогла відкрито сказати про свої здібності і продемонструвати їх. А коли їй було сім років, батьки повезли дівчинку на обстеження у психоневрологічний диспансер. На щастя, дівчинка сама себе врятувала. Вона вчасно зрозуміла, що про таке не слід говорити з батьками й одразу замкнулася. Лише коли стала дорослою, зустрівши мене, вона зважилася розповісти про все, що з нею відбувається, що відчуває, уміє... У Євангеліє від Іоанна сказано, що прийдуть часи, коли у людей з’являться надзвичайні здібності і таких людей буде дуже багато.
— Уявімо собі пересічну сім’ю: батько, мати, двоє дітей. Живуть вони у звичайній міській квартирі. Батьки працюють, діти вчаться. На перший погляд, еніологія — це щось дуже від них далеке. Яким чином еніологія зачіпає їхнє життя?
— Кожна сім’я, навіть не підозрюючи про це, застосовує у своєму житті й побуті деякі знання з еніології, здобуті інтуїтивно або шляхом спроб і помилок. Будь-яка господиня добре знає своє житло й може сказати, що є у неї кімнати добрі, а є погані, де вона почувається незатишно, де щось не так. Це пояснюють наявністю телевізора, холодильника, мікрохвильової печі та ін. А насправді часто проблема в іншому — в геопатогенезі, в наявності геопатогенних зон та місць.
— Чи є якась закономірність у розміщенні геопатогенних зон?
— Вважається, що Земля має оригінальну геоактивну структуру, її ще називають сіткою. Усю поверхню Землі поділено на квадрати різних розмірів — від дуже маленьких до дуже великих. Найменші називаються сітками Хартмана — вченого, який відкрив цей феномен. Вони мають крок приблизно 1,8 на 2,2 метра. Далі було відкрито сітки Вітмана, Курі, які є значно більшими. Тепер уже відомо про цілу серію сіток із кроками від кілометра до сотні кілометрів. Так от, перетин ліній цих сіток є, власне, геопатогенною зоною. І це не сучасне відкриття. Про ці зони люди знали давно і враховували їх наявність. Сучасний цивілізований світ також враховує геопатогенні зони у найрізноманітніших ситуаціях. У Німеччині є законодавче положення про те, що поки спеціалісти з біолокації (у них це називають радіестезія) не дослідили конкретну ділянку землі, на ній нічого не споруджують, бо замість житла можна збудувати... «домовину», де люди хворітимуть і вмиратимуть. У Німеччині щороку причиною смерті понад трьохсот дітей визнають розміщення їхніх ліжечок у геопатогенних зонах. До речі, за даними російських еніологів, на території колишнього Радянського Союзу понад 5 мільйонів осіб проживають у геопатогенних зонах. Можна уявити собі, скільки у них виникає проблем, і не лише зі здоров’ям...
— Чи можна довідатися про точне місцезнаходження геопатогенних зон, наприклад, у конкретній квартирі?
— Так. Є спеціальна методика. Оператори з біолокації за короткий час — годину-три — зроблять експертизу будь-якої квартири, офісу, допоміжного приміщення, чи конкретного робочого місця. Але ще з давніх-давен відомо, що люди вміли ці зони визначати. Наприклад, за допомогою так званих «засідачів». Ось як це відбувалося. Збудовано чи придбано будинок або квартиру. Ще нема меблів, приміщення порожнє, стіни голі. У це приміщення запускали «засідачів», якими виступали дві тварини і птах — кіт, пес та півень. Там, де у порожньому приміщенні ляже кіт, у жодному разі не можна ставити ліжко. Натомість його можна було ставити там, де ляже пес або вмоститься півень. 
— А чи можна якось захистити житло або офіс від впливу геопатогенних зон?
— Важливо облаштувати своє помешкання чи робоче місце так, щоб не перебувати довго в зоні геопатогенного випромінювання. А короткочасне не є шкідливим. Натомість туди неодмінно треба поставити, наприклад, холодильник чи телевізор. Харчові продукти в таких зонах тривалий час не псуються. 
— Якщо якась фірма чи установа має постійні проблеми, чи можемо припустити, що їх офіс розташовано в несприятливому місці?
— Так. Це може бути дуже серйозною причиною. Як правило, люди в такому приміщенні майже завжди знервовані, там постійний енергетичний та інформаційний тиск, часто хворіють працівники, незатишно почуваються всі... Хочу звернути увагу на ще один аспект. Крім природних, є ще так звані аномальні геопатогенні зони. Вони пов’язані не так із структурою землі, як з карстовими порожнинами, підземними ходами та комунікаціями, каналізаційними колекторами. Погано, коли будинок чи офіс стоїть на місці поховання. Я вже не кажу про старе кладовище. Для Львова це є просто трагедією. У нашому місті є старі храми, яким кілька сотень років. У давнину поряд з храмом завжди було кладовище. Із плином часу місто розросталося й потребувало ділянок під забудову. Сьогодні довкола старих храмів — житлові споруди, які стоять просто на цвинтарях. Вони зазнають згубного впливу енергетики старих поховань. Ця інформація пронизує житло й несе у собі програму смерті, що постійно взаємодіє з енергетикою людей.
— Чи відомий механізм виникнення хвороби?
— Для нормального функціонування організмові людини потрібні і плюсові, і від’ємні енергії. Але якщо є значна перевага в надходженні негативної енергії, стається функціональний розлад. Мені видається справедливим припущення про те, що від’ємні енергії чимось подібні до отрути змії. У великих дозах вони — смертельні, а у мікродозах можуть бути навіть корисні. 
— Отже, якщо у людини є негаразди із здоров’ям, стресовий стан, життєві проблеми, поганий настрій, то треба піти, наприклад, до церкви Марії Сніжної?
— І певний час побути там. Помолитися. Або принаймні думати про щось добре. Для цього варто було б тримати церкву Марії Сніжної відчиненою.
— А скільки часу, на вашу думку, треба перебувати в позитивній зоні?
— Не менш як годину. Адже основні параметри церкви було подано в Біблії. Фактично таким чином людству було показано споруду-пристрій для одержання і генерування космічної енергії.
Земля виховує нас... катастрофами
— Валерію Миколайовичу, протягом останнього часу в нашій державі та й у всьому світі стаються якісь непередбачувані позаштатні ситуації, більші чи менші катастрофи, надзвичайні події і т. ін. Чи еніологія може це якось пояснити?
— Пригадаймо екологічну катастрофу на Стебницькому калійному комбінаті, Чорнобильську катастрофу, трагедії у шахтах, повені у Закарпатті. Це може бути зумовлено дією геопатогенних зон, які наявні постійно, або змінами в геопатогенній ситуації, обумовленими діяльністю людини. Наприклад, водії, а особливо працівники державтоінспекції, знають, що подекуди на дорогах є так звані лихі місця, де постійно стаються автомобільні аварії. Такі місця відомі багатьом водіям. Дуже ймовірно, що там і є геопатогенні зони. Чому там стаються аварії? Пояснення з точки зору еніології достатньо просте. В цих місцях можуть виникати потужні енерго-інформаційні викиди, які впливають на психіку людини, і водій за кермом опиняється у стані часткової або повної дезорієнтації. У нього можуть виникати галюцинації, видіння або міражі.
Нині Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій уклало угоду із низкою наших наукових закладів на виконання робіт, пов’язаних із дослідженням активності геопатогенних зон, їх просторового поширення територією України.
— Чи можемо припускати, що сьогодні Земля, як жива істота, захищається від наслідків нашого на ній перебування?
— Земля — це супержива система, значно розумніша за нас. Згадайте землетруси у Спітаку й Ленінакані. Коли тривалий час конфліктна ситуація не вирішувалася через амбіції політиків, стався страшної сили землетрус.
Коли внаслідок якихось політичних подій чи військових конфліктів люди випромінюють значну кількість негативної енергії, яка перевершує допустимі норми, ця інформація, вступаючи у взаємодію з інформаційним полем Землі, провокує її захисні реакції. Планета реагує, здригається і тоді стаються повені, техногенні катастрофи та ін. Земля виховує нас катастрофами.
А газ не там шукають
— Як скористатися можливостями біолокації у повсякденному житті? 
— Можливості застосування біолокації можуть бути такі великі, як багата наша уява. Від пошуку місць для копання криниць до пошуку родовищ корисних копалин, від сприяння у розкритті злочинів до вирішення складних особистісних морально-етично-філософських питань та проблем фізичного оздоровлення. 
Біолокація дає змогу здійснювати корекцію свердловин, які бурять у пошуках нафти або газу. Відомо, що на нафтових родовищах у Прикарпатті лише одна із десяти свердловин дає нафту. Вартість буріння однієї свердловини на сьогодні становить в середньому 10 мільйонів гривень. І зараз мені відомі випадки, коли фахівці бурять не там, де це потрібно.
— А чому б не підказати це тому, кому потрібно?
— У світі енерго-інформаційних обмінів, тобто у нашому з вами світі, є свої неоприлюднені широко закони, які не можна ігнорувати. Один з них звучить так: не роби послуг, про які тебе не попросили...
Усі ми — діти Всесвіту. Ми — в ньому, а він — безмежний, таємничий, незбагненний — у нас. Кожна наша мить, кожен крок оцінюються з точки зору вічності. Пам’ятаймо про це, цінуймо життя, як найдорожчий подарунок, і живімо в цьому світі з любов’ю до всього, що нас оточує, щиро, легко і просто...
Розмову вели Ігор ПАРАЩАК, Оксана ТЕЛЕНЧІ. 
Львів.