Відтоді, як Одеську дирекцію «Укрпошти» очолив Володимир Гурков, регіональний корпункт «Голосу України» із задоволенням констатує такий відрадний факт: передплата на нашу газету дедалі зростає. Більш як на чверть, коли порівняти з відповідним періодом минулого року, збільшився поширюваний в області тираж й у першому кварталі року нинішнього. А тепер ось і на другий квартал додано ще кілька сотень примірників газети. Передусім, переконаний, завдячуючи турботам працівників пошти — від фахівців регіональної дирекції й до інструкторів передплатних пунктів, операторів відділень зв’язку та листонош у містах і селах.
Утім, аналізуючи дані з передплати на другий квартал, не міг не звернути уваги на таку деталь: незважаючи на зростання тиражу «ГУ» в регіоні загалом, у деяких північних районах він знизився.
Мимоволі мусив зв’язати отой невтішний факт з реорганізацією поштового зв’язку, що триває як експеримент у чотирьох областях України, зокрема і на Одещині. Суть її в тому, що замість 27 районних і міських вузлів зв’язку в області створюють лише шість територіальних центрів. До того ж прив’язаних не до адміністративного поділу, як було досі з РВЗ, а до основних автомагістралей, якими нині рухаються потоки поштових відправлень, у тім числі газет і журналів, і прилеглих до тих магістралей територій. Мета реорганізації, хоча на перший погляд це здається й парадоксальним, —наблизитися до передплатників, прискорити доставку їм преси й кореспонденції. Нас цікавить саме цей аспект, хоча є ще й внутрішньовідомчі — підвищення продуктивності праці поштовиків, зниження непродуктивних витрат, поліпшення управління галуззю тощо.
Тут, однак, вестимемо мову лише про доставку газет, терміни якої прямо впливають на рівень передплати. Бо, як кажуть самі передплатники, позавчорашні «новини» сьогодні нікому не потрібні. Останніми місяцями часом лунали погрози відмовитися від передплати видань, бо надто великі, у кілька днів, терміни їх доставки. Газети, бува, губляться, трапляються інші негаразди. І пов’язували люди все оте саме із реорганізацією —створенням доволі великого за територією обслуговування поштового центру, для якого обов’язки раніше наявних шести РВЗ виявилися, мовляв, непосильні. Створили його в Любашівці, розташованій на автомагістралі Київ — Одеса, за 170 кілометрів на північ від обласного центру. До нової структури «прив’язали» райцентри Ананьїв, Балта, Кодима, Котовськ, Миколаївка. Тепер, гадали, не буде потреби увесь поштовий вантаж звозити до Одеси, звідки після сортування він вирушав би по районах на відстані у сотні кілометрів, до того ж нерідко — у тих же напрямах, якими прибув. А вийшла така ось халепа — поштове обслуговування багатьох населених пунктів значно погіршилося.
Володимир Гурков пояснює: недоліки виникли, зокрема, через несприятливі погодні умови — снігопади, заноси, ожеледицю. Дороги до населених пунктів своєчасно не розчищали, в окремі дні ДАІ навіть не випускала транспорт на автотраси — у результаті цього й порушився графік курсування автомаршрутами. На місцях додають: у самій Любашівці, створюючи потужний центр, вчасно не подбали про відповідну матеріально-технічну базу, хоча значно зросли обсяги роботи, відкрилися нові маршрути руху. Бракувало, раптом з’ясувалося, й відповідних кадрів, не випадково до Любашівки мусили терміново відрядити кількох досвідчених фахівців з Котовська...
Нині, схоже, ситуація поліпшується, доставка поштових відправлень входить у графіки, що погоджені з режимом роботи відділень зв’язку. Стабілізація обстановки, залишається сподіватися, позитивно позначиться й на передплаті. Адже, з одного боку, самі поштовики перестануть пройматися тривогами, зв’язаними зі своєю невизначеністю з огляду на реорганізацію, предметніше вестимуть передплату, з другого —передплатники, пересвідчившись у поліпшенні ситуації, не відмовлятимуться від улюблених видань.
Експеримент, зрозуміло, є експериментом — це завжди руйнування усталених норм і звичок, тут можливі й упущення, недоліки, помилки. Головне, щоб їх якнайскоріш усунули.
 
Одеська область.