1-2  квітня у Києві, в Українському домі, що по вул. Хрещатик, 2, під егідою Державного комітету зв’язку та інформатизації відбудеться Міжнародний конгрес «Інформаційне суспільство —стратегія розвитку у ХХІ столітті». Про тематику й важливість проведення в Україні такого форуму, що стане одним з перших вагомих заходів Року Росії в Україні, — у розмові з головою Держкомзв’язку Миколою ГонЧаром.

 

— Миколо Вікторовичу, як відомо, проведення цього конгресу ініційоване Україною. Хто серед його організаторів?

— Передусім наголошу: конгрес стане важливим етапом підготовки до Всесвітнього саміту з інформаційного суспільства, що відбудеться 10—12 грудня цього року в Женеві. Крім Державного комітету зв’язку та інформатизації, серед організаторів —Міністерство зв’язку та інформатизації Російської Федерації, Національна академія наук України, Російська академія наук, Регіональна співдружність у галузі зв’язку. Значну підтримку в його організації маємо від Міжнародного союзу електрозв’язку, Світового банку, Програми розвитку ООН.

— Які урядові, бізнесові та громадські структури будуть учасниками конгресу?

— По-перше, керівники держави, представники адміністрації Президента України і Кабінету Міністрів, міністерств і відомств, посольств, неурядових і бізнесових, міжнародних та регіональних організацій, народні депутати України. Серед бажаних гостей і учасників конгресу — представники Міжнародного союзу електрозв’язку та Єврокомісії, адміністрацій Регіональної співдружності в галузі зв’язку, Координаційної ради з інформатизації при Регіональній співдружності в галузі зв’язку, фахівці — представники підприємств і організацій з інформаційних і телекомунікаційних технологій, науковці та освітяни. У роботі конгресу братиме участь генеральний секретар Міжнародного союзу електрозв’язку Йошіо Утсумі. А загалом свою участь у конгресі вже підтвердили 25 країн, а саме: Австрія, Бельгія, Білорусь, Болгарія, Греція, Естонія, Литва, Іспанія, Канада, Китай, Німеччина, Норвегія, Польща, Румунія, Словаччина, Туреччина, Молдова, а також країни СНД.

 

— Окресліть, будь ласка, завдання й тематику нинішнього конгресу.

— Конгрес має внести вагомий вклад у розвиток основних принципів, закріплених у деклараціях Московської, Бухарестської та Токійської конференцій з інформаційного суспільства. Сподіваємося, що в ході конгресу з’являться нові пропозиції України для розгляду на Всесвітньому саміті з інформаційного суспільства. Буде обговорено й підготовлено пропозиції країн — членів Регіональної співдружності в галузі зв’язку до Декларації і Плану дій світового співтовариства.

Учасники конгресу аналізуватимуть проблеми і стратегію побудови інформаційного суспільства у країнах з різним рівнем соціально-економічного розвитку, роль і місце інфокомунікаційних технологій у реалізації принципів Декларації тисячоліття ООН, стимулювання розвитку ІКТ на основі технопарків як інкубаторів інноваційного бізнесу, соціально-економічні проблеми адаптації до інформаційного суспільства.

Під час конгресу будуть проведені пленарні засідання, працюватимуть спеціалізовані секції «Регіональні і національні стратегії», «ІКТ у формуванні й розвитку інформаційного суспільства», «Формування відкритого інформаційного суспільства». Обговорюватиметься широкий спектр проблем, зокрема щодо нових рішень і можливостей ІКТ у формуванні інформаційного простору, забезпечення глобальної взаємодії відкритих телекомунікаційних систем, досвіду офшорного програмування в Україні, стратегії розвитку єдиного освітнього інформаційного середовища. Не будуть обійдені увагою також питання довготривалого зберігання комп’ютерної інформації, створення і розвитку інформаційної інфраструктури суспільства, сучасних супутникових рішень у розвитку інформаційного суспільства, ролі й значення державних органів та громадських організацій у подальшому розвитку індустрії програмного забезпечення в Україні, формування сприятливого середовища для розвитку ІКТ, створення нормативно-правових, фінансово-економічних та організаційних умов для їх широкого застосування у державному управлінні, освіті, охороні здоров’я, культурі.

Обговорюватиметься також важливість аналізу і контролю ризиків впровадження інформаційних технологій, стратегії інтеграції та інтелектуалізації загальнонаціональних мереж, становлення системи електронних бібліотек в Україні, практичний досвід впровадження телемедичних систем та можливості впровадження нових інформаційних систем для вирішення наукових і практичних завдань медицини. Велику увагу буде приділено запровадженню моделей е-урядування в різних державах, зокрема в Україні, Росії, Молдові, Білорусі, Східній Європі, Канаді тощо.

Звичайно, учасникам конгресу належить обговорити і не менш важливі проблеми — проаналізувати існуючі та потенційні загрози інформаційної безпеки, безпеки інформаційних та комунікаційних мереж і систем, а також засоби протидії таким загрозам.

— Державний комітет зв’язку та інформатизації — один з ініціаторів і головних розробників національної програми «Електронна Україна». Чи передбачається її обговорення учасниками конгресу?

— У Міжнародному виставковому центрі, що на Лівобережжі столиці, 2—5 квітня відбудеться друга спеціалізована акція «Електронна Україна». Її організатори — Держкомзв’язку, Комітет Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв’язку, Українська асоціація виробників телекомунікаційного обладнання, виставкові компанії «ІTE Group PLC», Прем’єрЕкспо, ХітЕкспо. Саме тут і презентуватиметься довгострокова програма «Електронна Україна», яка визначає шляхи прискорення інформатизації суспільства та подолання цифрового розриву і є пріоритетною програмою Держкомзв’язку. Додам, що документ «Електронна Україна» визначає й подолання комп’ютерної неграмотності, зокрема, відкриття громадських комп’ютерних центрів по всій території України, забезпечення більш дешевого, швидкого та надійного Інтернету, розвиток індустрії розробки програмного забезпечення. Важливе місце в проекті «е-України» відведено соціальним питанням: забезпечення комп’ютерною технікою незахищених верств населення та осіб з обмеженими фізичними можливостями, які отримають доступ до інформації і, відповідно, зможуть максимально соціалізуватися. До того ж документ буде гармонізовано з іншими вже діючими програмами, зокрема з Національною програмою інформатизації України. Учасники конгресу матимуть змогу ознайомитись з досвідом реалізації та особливостями програм «е-Росія», «е-Європа», «е-Європа плюс».

Демонструватимуться і досягнення електронного розвитку, впровадження інформатизації і телекомунікацій в різних країнах: працюватимуть галузева виставка телекомунікацій, мереж та веб-технологій «Телеком & Інтернет», спеціалізовані виставки «Корпоративні і банківські системи» та «Інтегровані системи управління і безпеки».

Насамкінець зазначу, що про свою участь у виставках та конференціях вже заявили понад 90 провідних українських та зарубіжних компаній.

Розмову вела Наталія ВЕРЕТЕННИК.